АНОНС: Музеєві Української революції передадуть капсулу із землею з могили Коновальця

4 листопада відбудеться урочиста церемонія передачі капсули із землею з могили Євгена Коновальця до відділу «Музей Української революції 1917—1921 років» Національного музею історії України.

Київський колекціонер і дослідник О. Мельник за дорученням Фундації імені Олега Ольжича відвідав могилу полковника Армії УНР, команданта УВО та Голови Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця в Роттердамі (Нідерланди) та наповнив капсулу землею з могили.  

Це було запротокольовано в акті та зафіксовано на фото та відео.

Було вирішено, що зберігатиметься капсула в Музеї Української революції 1917—1921 років, який розташований у колишньому будинкові Центральної Ради Української Народної Республіки.

 

4 листопада, п’ятниця, 16.00

Місце: Київський будинок вчителя – колишня будівля Української Центральної Ради (вул. Володимирська, 57).

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації: https://goo.gl/zF9USS 

Акредитація ЗМІ за телефоном 067 633 68 86 (контактна особа — Анна).

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.