Спецпроект

У Москві на вшанування роковин Голодомору принесли свинячу голову. ФОТО

Російські "активісти" принесли свинячу голову та кістки під будівлю Українського культурного центру в Москві. Так вони "протестували" проти вшанування Голодомору 1932-1933 років як геноциду українського народу.

У Москві 26 листопада перед Українським культурним центром пройшла "акція протесту" у зв'язку з річницею Голодомору, повідомляє "Новое Время".

Близько двох десятків "активістів" на чолі з муніципальним депутатом району Якиманка Дмитром Захаровим, заявили, що не згодні з твердженням, що Голодомор є геноцидом українського народу.

Біля входу в Центр росіяни розклали на українському прапорі кістки і свинячу голову, супроводивши це плакатом "Міф голодомору - брехня і танці на кістках".

У Москві В день пам'яті Голодомору купка людей прийшли з кістками під Український культурний центр. Фото: Новое Время

Далі "активісти" зірвали показ фільму "Голод-33", запланований в Українському центрі під приводом того, що фільм "русофобський".

При цьому поліція в дії "активістів" не втручалася.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.