Спецпроект

У Києві поставлять пам'ятник досліднику Голодомору Джеймсу Мейсу

Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким у місті Києві доручено спорудити пам’ятник визначному досліднику голодоморів в Україні Джеймсу Мейсу.

Про це йдеться в указі "Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні - геноциду Українського народу" №523/2016 від 26 листопада, пише газета "День".

Зокрема, Президент постановив Кабміну утворити у місячний строк оргкомітет із підготовки і проведення заходів до 85-их роковин Голодомору, затвердити у тримісячний строк і забезпечити виконання плану заходів на 2017-2018 роки у зв’язку із 85-ми роковинами.

Згідно з указом, Президент доручив передбачити, зокрема, проведення у місті Києві Міжнародного форуму, присвяченого 85-м роковинам Голодомору, випуск в обіг поштової марки і конверта та спецпогашення поштової марки у зв’язку з роковинами.

Уряду також доручено забезпечити в установленому порядку вирішення питань щодо розвитку Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" і забезпечити разом з КМДА "вирішення в установленому порядку питання спорудження у місті Києві пам’ятника визначному досліднику голодоморів в Україні Джеймсу Мейсу".

Міністерству закордонних справ України, зокрема, Президент дав доручення продовжувати роботу щодо визнання світовою спільнотою - іноземними державами та міжнародними організаціями Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом Українського народу.

Джеймс Мейс - історик, політолог, дослідник Голодомору в Україні. Саме завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні. Працював у газеті "День" з 1997 по 2004 роки.

Дивіться також:

Джеймс Мейс про юридичні аспекти Голодомору

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.