Спецпроект

У Києві поставлять пам'ятник досліднику Голодомору Джеймсу Мейсу

Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким у місті Києві доручено спорудити пам’ятник визначному досліднику голодоморів в Україні Джеймсу Мейсу.

Про це йдеться в указі "Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні - геноциду Українського народу" №523/2016 від 26 листопада, пише газета "День".

Зокрема, Президент постановив Кабміну утворити у місячний строк оргкомітет із підготовки і проведення заходів до 85-их роковин Голодомору, затвердити у тримісячний строк і забезпечити виконання плану заходів на 2017-2018 роки у зв’язку із 85-ми роковинами.

Згідно з указом, Президент доручив передбачити, зокрема, проведення у місті Києві Міжнародного форуму, присвяченого 85-м роковинам Голодомору, випуск в обіг поштової марки і конверта та спецпогашення поштової марки у зв’язку з роковинами.

Уряду також доручено забезпечити в установленому порядку вирішення питань щодо розвитку Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" і забезпечити разом з КМДА "вирішення в установленому порядку питання спорудження у місті Києві пам’ятника визначному досліднику голодоморів в Україні Джеймсу Мейсу".

Міністерству закордонних справ України, зокрема, Президент дав доручення продовжувати роботу щодо визнання світовою спільнотою - іноземними державами та міжнародними організаціями Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом Українського народу.

Джеймс Мейс - історик, політолог, дослідник Голодомору в Україні. Саме завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні. Працював у газеті "День" з 1997 по 2004 роки.

Дивіться також:

Джеймс Мейс про юридичні аспекти Голодомору

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.