Спецпроект

У Києві поставлять пам'ятник досліднику Голодомору Джеймсу Мейсу

Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким у місті Києві доручено спорудити пам’ятник визначному досліднику голодоморів в Україні Джеймсу Мейсу.

Про це йдеться в указі "Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні - геноциду Українського народу" №523/2016 від 26 листопада, пише газета "День".

Зокрема, Президент постановив Кабміну утворити у місячний строк оргкомітет із підготовки і проведення заходів до 85-их роковин Голодомору, затвердити у тримісячний строк і забезпечити виконання плану заходів на 2017-2018 роки у зв’язку із 85-ми роковинами.

Згідно з указом, Президент доручив передбачити, зокрема, проведення у місті Києві Міжнародного форуму, присвяченого 85-м роковинам Голодомору, випуск в обіг поштової марки і конверта та спецпогашення поштової марки у зв’язку з роковинами.

Уряду також доручено забезпечити в установленому порядку вирішення питань щодо розвитку Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" і забезпечити разом з КМДА "вирішення в установленому порядку питання спорудження у місті Києві пам’ятника визначному досліднику голодоморів в Україні Джеймсу Мейсу".

Міністерству закордонних справ України, зокрема, Президент дав доручення продовжувати роботу щодо визнання світовою спільнотою - іноземними державами та міжнародними організаціями Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом Українського народу.

Джеймс Мейс - історик, політолог, дослідник Голодомору в Україні. Саме завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні. Працював у газеті "День" з 1997 по 2004 роки.

Дивіться також:

Джеймс Мейс про юридичні аспекти Голодомору

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.