АНОНС: У Музеї Шевченка – виставка "Єврейський науковий інститут у Вільнюсі. Початок легенди"

З 1 по 13 листопада в Національному музеї Тараса Шевченка діятиме виставка, присвячена Єврейському науковому інституту в Вільнюсі.

У 1925 році у Вільнюсі було створено Єврейський науковий інститут (ЄНІ, лит. - YIVO). Метою засновників інституту було дослідження культури європейських євреїв та поширення знань про них.

Цю мету засновники ЄНІ втілювали різними способами й у різних галузях сучасної науки, таких як історія євреїв, мовознавство, література, етнографія, економіка, соціологія, психологія дітей та юнацтва. Не зосталися осторонь театр, живопис і навіть спорт.

Цю виставку присвячено початкам ЄНІ у Вільнюсі. Вона відкриває цікаві свідчення культурницької діяльності цієї установи, що донедавна зберігалися в державних архівах Литви й не були відомі широкому загалу. Організатори виставки приділили увагу й трагічному завершенню діяльності інституту.

Виставка показує, як ЄНІ вплинув на національне й інтелектуальне піднесення єврейства не лише у Віленському краї, а й у всій Центральній та Східній Європі. Дизанер виставки – Ліна Бастене, куратори – Лара Лемпертене, Гедре Янкевічюте.

 

1 – 13 листопада, виставка "Єврейський науковий інститут у Вільнюсі. Початок легенди"

Місце: Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ, бульвар Шевченка, 12).

Організатори: Національний музей Тараса Шевченка, Інститут культури Литви

Партнери: Центральний державний архів Литви, Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Мажвідаса, Державний музей євреїв Литви імені Віленського Гаона, бібліотека Національної академії наук Литовської Республіки імені братів Врублевських, Інститут наукових досліджень діяльності ЄНІ в Нью-Йорку.

Контактна особа: Олександра Афанасьєва, тел: +38 066 317 84 39, e-mail:  alexandra.afanasjeva@180prpa.com.ua, Facebook: www.facebook.com/Литва - Україна. Культурне партнерство 2016


Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.