АНОНС: У Музеї Шевченка – виставка "Єврейський науковий інститут у Вільнюсі. Початок легенди"

З 1 по 13 листопада в Національному музеї Тараса Шевченка діятиме виставка, присвячена Єврейському науковому інституту в Вільнюсі.

У 1925 році у Вільнюсі було створено Єврейський науковий інститут (ЄНІ, лит. - YIVO). Метою засновників інституту було дослідження культури європейських євреїв та поширення знань про них.

Цю мету засновники ЄНІ втілювали різними способами й у різних галузях сучасної науки, таких як історія євреїв, мовознавство, література, етнографія, економіка, соціологія, психологія дітей та юнацтва. Не зосталися осторонь театр, живопис і навіть спорт.

Цю виставку присвячено початкам ЄНІ у Вільнюсі. Вона відкриває цікаві свідчення культурницької діяльності цієї установи, що донедавна зберігалися в державних архівах Литви й не були відомі широкому загалу. Організатори виставки приділили увагу й трагічному завершенню діяльності інституту.

Виставка показує, як ЄНІ вплинув на національне й інтелектуальне піднесення єврейства не лише у Віленському краї, а й у всій Центральній та Східній Європі. Дизанер виставки – Ліна Бастене, куратори – Лара Лемпертене, Гедре Янкевічюте.

 

1 – 13 листопада, виставка "Єврейський науковий інститут у Вільнюсі. Початок легенди"

Місце: Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ, бульвар Шевченка, 12).

Організатори: Національний музей Тараса Шевченка, Інститут культури Литви

Партнери: Центральний державний архів Литви, Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Мажвідаса, Державний музей євреїв Литви імені Віленського Гаона, бібліотека Національної академії наук Литовської Республіки імені братів Врублевських, Інститут наукових досліджень діяльності ЄНІ в Нью-Йорку.

Контактна особа: Олександра Афанасьєва, тел: +38 066 317 84 39, e-mail:  alexandra.afanasjeva@180prpa.com.ua, Facebook: www.facebook.com/Литва - Україна. Культурне партнерство 2016


Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.