Вийшла нова біографічна книга про Михайла Грушевського

У видавництві "Либідь" вийшла друком книга "Михайло Грушевський: біографічний нарис", написана д. і. н. Русланом Пирогом і д. і. н. Віталієм Тельваком.

Про це інформує сайт Інституту історії України НАН України.

Книжка представляє широкому колу читачів біографічний портрет видатного українського інтелектуала, громадсько-політичного і державного діяча Михайла Грушевського.

Автори відтворили життєпис Грушевського в контексті тогочасного суспільства та на тлі бурхливих подій українського минулого кінця XIX ‒ першої третини XX століття.

На сторінках видання розкрито величезну наукову, видавничу й організаторську роботу вченого, його різнопланову громадську та політичну працю, вперте обстоювання своїх світоглядних позицій і вимушене балансування між історією і політикою. 

Фото: Інститут історії України НАН України

Зміст

Передмова

Розділ 1. Дитячі та юнацькі роки

Дитинство на чужині

У Тифліській гімназії

Розділ 2. В Університеті Святого Володимира

Студентські роки

Магістерські студії 

Розділ 3. Львівське десятиліття

В Університеті Франца Йосифа. Львівська історична школа

Некоронована Українська Академія наук: на чолі НТШ

На службі громаді: публіцист, політик, культурно-просвітній діяч

"Питання честі своєї і свого покоління": "Історія України-Руси"

Приватне життя

Розділ 4. У справі єднання України

На революційній хвилі

"Засипати провалля, що витворилося між синами одної землі": культурно-громадська праця на Наддніпрянщині

У колі сучасників ‒ від захоплення до конфліктів

Розділ 5. На засланні 

Розділ 6. На шляхах творення держави

У боротьбі за автономію

Утвердження української державності

Після Бреста

За часів Гетьманату і Директорії

Розділ 7. В еміграції

У пошуках однодумців: громадсько-політична праця 

Наукова та організаційна діяльність

Важке повернення

Розділ 8. Останнє десятиліття

В Академії: між наукою і політикою

Відзначення ювілею

Оманлива тиша 

В опалі

Арешт і московське вигнання 

Розділ 9. Епілог долі родини Грушевських

Катерина Грушевська 

Олександр Грушевський

Сергій Шамрай 

ПІСЛЯМОВА 

Дивіться також:

Месія для України. Великий міт Михайла Грушевського

Загадка дати смерті Михайла Грушевського

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.