Вийшла нова біографічна книга про Михайла Грушевського

У видавництві "Либідь" вийшла друком книга "Михайло Грушевський: біографічний нарис", написана д. і. н. Русланом Пирогом і д. і. н. Віталієм Тельваком.

Про це інформує сайт Інституту історії України НАН України.

Книжка представляє широкому колу читачів біографічний портрет видатного українського інтелектуала, громадсько-політичного і державного діяча Михайла Грушевського.

Автори відтворили життєпис Грушевського в контексті тогочасного суспільства та на тлі бурхливих подій українського минулого кінця XIX ‒ першої третини XX століття.

На сторінках видання розкрито величезну наукову, видавничу й організаторську роботу вченого, його різнопланову громадську та політичну працю, вперте обстоювання своїх світоглядних позицій і вимушене балансування між історією і політикою. 

Фото: Інститут історії України НАН України

Зміст

Передмова

Розділ 1. Дитячі та юнацькі роки

Дитинство на чужині

У Тифліській гімназії

Розділ 2. В Університеті Святого Володимира

Студентські роки

Магістерські студії 

Розділ 3. Львівське десятиліття

В Університеті Франца Йосифа. Львівська історична школа

Некоронована Українська Академія наук: на чолі НТШ

На службі громаді: публіцист, політик, культурно-просвітній діяч

"Питання честі своєї і свого покоління": "Історія України-Руси"

Приватне життя

Розділ 4. У справі єднання України

На революційній хвилі

"Засипати провалля, що витворилося між синами одної землі": культурно-громадська праця на Наддніпрянщині

У колі сучасників ‒ від захоплення до конфліктів

Розділ 5. На засланні 

Розділ 6. На шляхах творення держави

У боротьбі за автономію

Утвердження української державності

Після Бреста

За часів Гетьманату і Директорії

Розділ 7. В еміграції

У пошуках однодумців: громадсько-політична праця 

Наукова та організаційна діяльність

Важке повернення

Розділ 8. Останнє десятиліття

В Академії: між наукою і політикою

Відзначення ювілею

Оманлива тиша 

В опалі

Арешт і московське вигнання 

Розділ 9. Епілог долі родини Грушевських

Катерина Грушевська 

Олександр Грушевський

Сергій Шамрай 

ПІСЛЯМОВА 

Дивіться також:

Месія для України. Великий міт Михайла Грушевського

Загадка дати смерті Михайла Грушевського

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.