Спецпроект

АНОНС: Зустріч із 90-річним свідком Голодомору в Києві

Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" запрошує на зустріч із свідком Голодомору Миколою Павловичем Онищенком.

У 1933-му йому було тільки 7 років, але донині, незважаючи на свій 90-річний вік, Микола Онищенко пам’ятає на смак сурогатну випічку, страх і відчай на обличчях односельців. 

Микола Павлович пережив Голодомор в селі Роза, на околиці Бердянська. І це був тільки початок, бо про його життя насправді можна знімати фільм. Бо потім були – Друга світова, концтабори…

Та, незважаючи на це, він здобув кілька вищих освіт, вчене звання, і найголовніше, навіть евакуація з окупованого Луганська в 2014-му не забрали в нього жаги до життя та прагнення зробити світ кращим.

В 2016 році виповнюються 83-ті роковини, як було вчинено геноцид української нації. З кожним роком зменшуються наші шанси почути живі історії людей, які пережили Голодомор. Перед нами важливе завдання віднайти і зберегти людську пам'ять про страшні події 1932-1933 років. 

 

18 листопада, 14.00 

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" (Київ, вул. Лаврська, 3)

Контакти: (044) 254-45-12, memoholod@ukr.net

Вхід вільний 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.