В історичному музеї — заходи до дня студента, Дня пам’яті Голодомору та річниці Майдану. РОЗКЛАД

Національний музей історії України підготував низку заходів до третьої річниці початку Революції Гідності та Дня пам’яті жертв Голодомору. Крім того, спеціальну лекцію присвячено дню студента.

18 листопада, п’ятниця

16:00 Підготовка до ЗНО в Історичному музеї.Тема № 10 "Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIIІ ст."
Вартість - 50 грн.

16:00 Семінар "Голодомор 1932-1933 років. Людський вимір трагедії" для педагогів
Вартість - 10 грн.

17:00 Фільм "Зима у вогні": перегляд та обговорення з творцями та героями фільму
Вартість - 20 грн.

19 листопада, субота

13:00 Виставка-інсталяція "Шляхом українського духу"
Вхід на відкриття огляду з 13:00 до 15:00 безкоштовний, далі - за ціною вхідного квитка.

14:00 Лекція "Приповість же в школярів: не вкрав, але достав"
Вхід на лекцію - 30 грн.

16:00 Вечір осмислених спогадів "Історики Майдану" (зустріч з істориками-науковцями, безпосередніми учасниками Революції Гідності)
Вартість - 20 грн.

20 листопада, неділя

14:00 Зустріч з командою Діани Макарової. Презентація книги "Сектор V"
Вхід - 20 грн.

14:00 Інтерактивна сімейна екскурсія "Тато, мама і я у лабіринтах часу", філія Музей історичних коштовностей України(вул. Лаврська, 9)

Вартість участі для родини — 75 грн + 100 грн (родинний вхідний квиток).

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2). Квиток, придбаний в НМІУ, дає право безкоштовного входу до філії "Музей історичних коштовностей" (вул. Лаврська, 9) та "Музею Української революції 1917-1921 рр." (вул. Володимирська, 57)  протягом доби.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.