Із дна Тихого океану зникло кілька затонулих кораблів часів Другої світової

Останки кількох військових кораблів, що затонули в ході боїв на Тихому океані під час Другої світової війни, зникли безслідно з морського дна.

Зниклі судна водолази знайшли у 2002 році коло берегів Індонезії, передає CNN. Пропажу помітили під час експедиції з підготовки відзначення 75-ї річниці битви в Яванському морі, яку відзначатимуть 2017 року.

Міністерство оборони Нідерандів підтвердило, що зникли уламки крейсерів "Де Рейтер", "Ява" й ескадрового міноносця "Кортенар".

Ні підводна фотозйомка, ні застосування сонару не змогли поки допомогти знайти сліди загиблих кораблів.

Видання "The Guardian", крім того, повідомляє про зникнення двох британських кораблів: крейсера  "Ексітер" та есмінця "Енкаунтер", а також американської субмарини. Корпус 1405-тонного британського міноносця "Електра" теж хтось обчистив, хоча його уламок залишився на місці.

Есмінець Королівських ВМС Нідерландів "Кортенар" було названо на честь голландського адмірала ХVII ст. Егберта Бартоломеуса Кортенара

"Міністерство оборони дуже шкодує за втратою кораблів. Зрештою, до цієї проблеми слід ставитися увагою, оскільки йдеться про дуже важливе військове поховання", — заявив речник Міноборони Нідерландів.

Речник Міністерства оборони Великої Британії розповів CNN: "Уряд Сполученого Королівства засуджує несанкціоноване втручання в усі затонулі судна, які містять людські останки. Ми зв’язувалися із владою Індонезії, щоб висловити наше серйозне занепокоєння цією новиною і вимагати розслідування цих повідомлень та вживання відповідних заходів, аби місце загибелі суден більше ніхто не турбував".

Міжнародне законодавство забороняє оскверняти рештки затонулих військових кораблів, військові могили та подібні артефакти, оскільки це завдає страждань родичам загиблих на борту.

Корабель Її Величності крейсер "Ексітер" (1929 рік)

"Ніхто не повинен турбувати рештки військових кораблів, а ті, хто втратив життя на борту, повинні мати можливість спочивати з миром", — додали в британському міноборони.  

У CNN припускають, що рештки кораблів порізали на брухт ласі на алюміній, сталь і латунь "чорні археологи"-водолази. Уже зафіксовано кілька таких прецедентів із 2012 року, зокрема із затонулими кораблями Королівських ВМС "Прінс Оф Вейлс" та "Ріпалс". 

Битва в Яванському морі між флотами Великої Британії, США, Голландії та Австралії з одного боку та Японії — з іншого відбулася 27 лютого 1942 року. Вона завершилася нищівною поразкою Союзників: вони втратили щонайменше 10 кораблів і 2173 моряків загиблими. Ця битва була найбільшою перемогою японського флоту на Тихому океані за часи Другої світової війни.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.