У Харкові встановили меморіальну дошку засновнику сучасної Польщі Юзефу Пілсудському. ФОТО

Пам’ятний знак на честь керівника Польської соціалістчиної партії та Голови Польської держави було встановлено 15 листопада.

Дошка прикрашатиме стіну Української інженерно-педагогічної академії на вул. Університетській, 16, передає офіційний сайт Харківської міської ради.

Саме на її місці розташоувалася перша будівля Харківського імператорського університету, на медичному факультеті якого Юзеф Пілсудський навчався в 1885—1886 роках.

Подію приурочено до Дня незалежності Польщі 11 листопада.

 

"Юзеф Пілсудський — перший державний діяч, який заявив, що Україна повинна бути незалежною. Сьогодні це дуже значущі слова для кожного українця. Харків тісно пов'язаний з Польщею, ми цінуємо дружбу наших країн, побратимські відносини з містом Познань і співробітництво з іншими польськими містами.

Щорічно ми разом схиляємо голови на Меморіалі жертвам тоталітаризму біля могил поляків і українців. У День незалежності Польщі, 11 листопада, разом з Генконсулом Республіки Польща Янушем Яблонським ми посадили дерево в парку Горького як символ дружби між нашими країнами. І я впевнений, що сьогоднішня подія дасть ще один поштовх до розвитку наших міжнародних відносин", — зазначив заступник харківського міського голови Ігор Терехов, присутній на церемонії.

 

Крім нього в урочистій церемонії також узяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пекло, який зазначив:

"Це дуже емоційний день для мене. Батько моєї матері дружив з Юзефом Пілсудським. Я сердечено вдячний всім, хто допоміг зробити все, щоб ця меморіальна дошка з'явилася на цій будівлі".

Автором меморіальної дошки став харківський скульптор Олександр Рідний.

ДОВІДКА:

Юзеф Пілсудський (1867—1935) — член Польської соціалістичної партії, засновник Польської військової організації та Польських легіонів (1914—1918) у складі австро-угорської армії, що боролися за незалежність Польщі під час Першої світової війни.

У 1918—1922 роках — Голова Польської держави, маршал Польщі. У 1926—1928 та 1930—1935 роках — прем’єр-міністр Польщі. У сучасній Польщі Пілсудський вважається одним із батьків відродженої Польської держави.

Ставлення Пілсудського до України було неоднозначним. З одного боку, він підтримував уряд УНР та її армію. З іншого, — за його правління Польща загарбала Західну Україну, де здійснювала політику дискримінації українців.

Раніше повідомлялося, що в Житомирі відкрили меморіальну дошку на честь українсько-польського союзу проти більшовиків.

Дивіться також:

Союз Петлюри і Пілсудського. Як це було

1921: Пілсудський вибачається перед солдатами Петлюри (ВІДЕО)

Пілсудський, Петлюра та інші люди, які примиряли Україну і Польщу

"Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр."

Гордіїв вузол. Українська проблема в ІІ Республіці Польській

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.