На Франківщині знесли останній пам’ятник Щорсу. ФОТО

Лише останніми днями демонтували пам’ятник полководцю Червоної армії Миколі Щорсу в с. Путятинцях Рогатинського району Івано-Франківської області.

Погруддя стояло в колишньому колгоспному саду в цьому прикарпатському селі з 1972 року, передає місцеве видання "Вікна". 14 листопада 2016 року згідно з рішенням сільради його знесли на виконання закону "Про засудження комуністичного та нацистського режимів".

 Фото: vikna.if.ua

У Путятинцях за часів СРСР діяв колгосп імені командира дивізії Черовоної армії Миколи Щорса, який у період 1918—1919 років воював проти Української Народної Республіки. До складу колгоспу також входили села: Лучинці, Обельниця і Юнашків.

Рішення про демонтаж сільрада ухвалила минулого тижня. "До цієї справи залучили безробітних жителів Путятинців, котрі перебувають на обліку у районному центрі зайнятості", – повідомив директор центру Петро Числяк.

 Фото: vikna.if.ua

За словами сільського голови Петра Кучмія, постамент бюста планують використати для майбутнього героям Небесної стоні.

ДОВІДКА:

Микола Щорс (1895—1919) — командир Червоної армії, брав активну участь у встановленні радянської влади на території України та збройній боротьбі проти Української Народної Республіки, комендант окупованого Києва (лютий 1919), начальник 1-ї (Таращанської) дивізії в Українській радянській армії.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.