У Чехії відкрили меморіальну дошку на честь найвідоміших вишів української еміграції. ФОТО

У чеському місті Подебради під Прагою на будівлі замку урочисто відкрили меморіальну таблицю в пам'ять про Українську господарську академію та Український технічно-господарський інститут.

Про це пише "Радіо Свобода". Обидві установи діяли в стінах замку відповідно в 1922–1935 і 1932–1945 роках.

Встановлення пам'ятного знаку відбулося за підтримки посольства України в Чехії. На урочистій церемонії був присутній мер Модебрадів Ладіслав Лангр та діячі української громади.

Фото: Радіо "Свобода" 


Діяльність УГА попервах була можливою завдяки фінансовій підтримці чехословацького уряду. Наприклад, бюджет на 1927 рік складав 2,8 млн чехословацьких корон. Проте в на початку 1930-х років влада Чехословаччини скоротила фінансування, тому академію довелося ліквідувати, а навчально-педагогічну працю взяв на себе Український технічно-господарський інститут заочного навчання.

Загалом, академія випустила 786 фахівців, переважно українських емігрантів, а також чехів, словаків і білорусів. 

Ректорами УГА були: батько письменниці Олени Теліги Іван Шовгенів (1922–1925, 1926–1927), колишній міністр рільництва УНР Борис Іваницький (1925–1926 і 1928–1935), колишній міністр шляхів УНР (1919-1920) та учасник Другого зимового походу Сергій Тимошенко (1927–1928).

Фото: Посольство України в Чехії

Студентами академії були, серед інших, поети Євген Маланюк, Леонід Мосендз, Наталка Лівицька-Холодна, відомий бандурист, чоловік Олени Теліги Михайло Теліга, майбутній винахідник Олександр Ярошевський, учасник визвольної боротьби, кубанський українець Василь Прохода та інші.

Як повідомлялося раніше,  у 2015 році вийшла друком книга "Подєбрадський полк" Армії УНР", де вміщено 400 біографій вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів і випускників Української господарської академії в Подебрадах. 

Дивіться також:

Могили наших у Празі. Прогулянка Ольшанським кладовищем

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.