У Чехії відкрили меморіальну дошку на честь найвідоміших вишів української еміграції. ФОТО

У чеському місті Подебради під Прагою на будівлі замку урочисто відкрили меморіальну таблицю в пам'ять про Українську господарську академію та Український технічно-господарський інститут.

Про це пише "Радіо Свобода". Обидві установи діяли в стінах замку відповідно в 1922–1935 і 1932–1945 роках.

Встановлення пам'ятного знаку відбулося за підтримки посольства України в Чехії. На урочистій церемонії був присутній мер Модебрадів Ладіслав Лангр та діячі української громади.

Фото: Радіо "Свобода" 


Діяльність УГА попервах була можливою завдяки фінансовій підтримці чехословацького уряду. Наприклад, бюджет на 1927 рік складав 2,8 млн чехословацьких корон. Проте в на початку 1930-х років влада Чехословаччини скоротила фінансування, тому академію довелося ліквідувати, а навчально-педагогічну працю взяв на себе Український технічно-господарський інститут заочного навчання.

Загалом, академія випустила 786 фахівців, переважно українських емігрантів, а також чехів, словаків і білорусів. 

Ректорами УГА були: батько письменниці Олени Теліги Іван Шовгенів (1922–1925, 1926–1927), колишній міністр рільництва УНР Борис Іваницький (1925–1926 і 1928–1935), колишній міністр шляхів УНР (1919-1920) та учасник Другого зимового походу Сергій Тимошенко (1927–1928).

Фото: Посольство України в Чехії

Студентами академії були, серед інших, поети Євген Маланюк, Леонід Мосендз, Наталка Лівицька-Холодна, відомий бандурист, чоловік Олени Теліги Михайло Теліга, майбутній винахідник Олександр Ярошевський, учасник визвольної боротьби, кубанський українець Василь Прохода та інші.

Як повідомлялося раніше,  у 2015 році вийшла друком книга "Подєбрадський полк" Армії УНР", де вміщено 400 біографій вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів і випускників Української господарської академії в Подебрадах. 

Дивіться також:

Могили наших у Празі. Прогулянка Ольшанським кладовищем

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.