США вшанували жертв Голодомору та висловили солідарність Україні

Сполучені Штати Америки заявили про свою солідарність із українським народом у пам’ять про жертв Голодомору – одної з найжахливіших рукотворних трагедій у новітній історії.

Таку заяву поширив прес-секретар Білого дому, передає офіційний веб-сайт американського урядового відомства. 

"83 роки тому понад три мільйони людей в Україні померли внаслідок безжальної політики Йосипа Сталіна. Цілеспрямованим вилученням української землі та хліба Радянський Союз спричнив масовий голод.

Після вилучення та без доступу до їжі Радянська Україна, що колись була житнецею Європи, перетворилася на край безмірних людських страждань.

Знову і знову українці доводять світу, що людський дух незнищенний. Навіть під час найтемніших часів український народ гідно продовжував боротьбу за мир, свободу й демократію. Сьогодні перед лицем нових загроз цим цінностям американці стоять пліч-о-пліч із українцями, які хоробро боронять свою територію та демократію.

Українсько-американська спільнота й друзі українського народу важко працюють, аби пам’ять про тих, хто постраждав під час Голодомору, продовжувала жити, в той час, як усі ми гуртом прагнемо побудувати кращий, вільніший та справедливіший світ", – ідеться у зверненні. 

Нагадаємо, що цьогоріч день пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років відзначається в суботу 25 листопада. "Історична правда" невдовзі опублікує розклад заходів. Слідкуйте за оновленнями.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.