Політв'язні та дисиденти часів СРСР звернулися до світу із закликом зупинити окупацію Криму

11 листопада 2016 року учасники ІІ Кримського форуму колишніх політвʼязнів комуністичних режимів, представників національно-визвольних рухів та правозахисників у Львові звернулися до світу із закликом зупинити російськ уокупацію Кримського півострова.

Повний текст відкритого звернення під назвою "Загальнолюдські цінності – гарант безпеки у світі" публікує Еспресо.TV.

Автори документа провели аналогії між радянським і путінським режимами. На їхню думку, незасуджені злочини комунізму стали зернами нового чекістського режиму в Росії, який зруйнував цивілізаційні перспективи російського народу і розхитує увесь світовий лад. На совісті цього режиму – війна в Грузії, анексія Криму, війна на сході України, погрози на адресу країн Прибалтики, атомний шантаж усього світу, злочинні бомбардування мирних мешканців Сирії.

"Цей перелік злодіянь неминуче буде продовжено, якщо згаданий режим не зупинити". - застерігають підписанти. - "Рівень цієї небезпеки відчуваємо ми – люди, що пізнали цинізм, облудність і злочинність чекістського режиму на власній долі. Тому ми рішуче застерігаємо уряди й народи демократичних країн від нових ілюзорних спроб "умиротворення агресора". Шукати середнє арифметичне між добром і злом означає – потурати злу".

Автори відкритого звернення висловили солідарність із кримськотатарським народом і засудили переслідування кримських татар з боку окупаційного режиму, зокрема заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Підписанти закликали негайно звільнити всіх громадян України, яких незаконно утримують в ув'язненні на території Росії та загарбаних нею землях Криму і Донецької та Луганської областей.

"Повернення Криму до складу України необхідне як акт відновлення справедливості, законності і світового ладу. Україна і вся світова спільнота повинні виробити "дорожну карту" для забезпечення права кримськотатарського народу на самовизначення на своїй історичній території у складі України", - підкреслили учасники Форуму.

Вони переконані, що деокупація Криму, відновлення територіальної цілісності України, захист прав і свобод людини, корінного кримськотатарського народу і всіх етнічних груп Криму – це тест для совісті всього світу. Будь-яка поступка агресорові, яка приносить позірний мир, буде обтяжена подальшими світовими катаклізмами.

"Ми солідарні з усіма росіянами, які засуджують нелюдську політику російського керівництва, й готові разом з ними шукати моделі майбутнього співіснування наших держав. Наш осуд чинного режиму в Росії стосується російського народу тільки тією мірою, якою він підтримує злочинні дії свого керівництва", - наголошують автори звернення.

Текст відозви закінчується закликом засудити злочини комуністичного режиму, оскільки безкарність призводить до нових і нових злочинів:

"Нікому не під силу змінити старий як світ закон: незасуджені й неспокутувані злочини стають зернами нових злочинств. Світ не зможе розвиватися далі, якщо злочинні дії комуністичних режимів і подальших їхніх чекістських реінкарнацій: ГУЛАГ і Голодомор, катування і страти, депортації та винищення народів, гібридні війни – не будуть засуджені як геноцид, злочини проти людства і військові злочини. З усіх локальних чи світових криз вихід завжди один і той самий – повернення до тих цінностей, що лежать в основі людської цивілізації. Саме ці цінності споріднюють нас із динамічним сучасним світом. Віднайти мир і безпеку, зрікаючись цих цінностей, неможливо".

Зверення підписали колишні політичні в’язні комуністичних режимів, правозахисники та інші учасники ІІ Кримського Форуму:

1. Паруйр Айрікян (Вірменія)

2.Алім Алієв (Україна)

3.Вардан Арутюнян (Вірменія)

4.Геннадій Афанасьєв (Україна)

5.Гульнара Бекірова (Україна)

6.Наталія Беліцер (Україна)

7.Йосиф Бєгун (Ізраїль)

8.Галина Болотова (Україна)

9.Тетяна Боннер-Янкелевич (США)

10.Валери Буйвал (Бєларусь)

11.Леонардас Вілкас (Литва)

12.Марія Гель (Україна)

13.Петр Глебович (Хлебович) (Польща)

14.Микола Горбаль (Україна)

15.Богдан Горинь (Україна)

16.Таріел Гвініашвілі (Грузія)

17.Борис Ґудзяк (Франція)

18.Олесь Дяк (Україна)

19.Юрій Зайцев (Україна)

20.Роман Залескі (Польща)

21.Таїсія Зарецька (Україна)

22.Олесь Зарецький (Україна)

23.Євген Захаров (Україна)

24.Йосип Зісельс (Україна)

25.Леонардс Інкінс (Латвія)

26.Сінавер Кадиров (Україна)

27.Роман Калапач (Україна)

28.Стасіс Каушиніс (Литва)

29.Ірина Кізілова (Російська Федерація)

30.Іван Ковальов (США)

31.Сергій Ковальов (Російська Федерація)

32.Лідія Ковальчук (Україна)

33.Данута Куронь (Польща)

34.Ярослав Курскі (Польща)

35.Павло Літвінов (США)

36.Лариса Лохвицька (Україна)

37.Мирослав Левицький (Україна)

38.Люба Маринович (Україна)

39.Мирослав Маринович (Україна)

40.Микола Матусевич (Україна)

41.Леонід Мілявський (Україна)

42.Адам Міхнік (Польща)

43.Раїса Мороз (Канада)

44.Калью Мятік (Естонія)

45.Віктор Нійтсоо (Естонія)

46.Євген Обертас (Україна)

47.Герман Обухов (США)

48.Василь Овсієнко (Україна)

49.Тетяна Осипова (Ковальова) (США)

50.Павло Отченашенко (Україна)

51.Віктор Пєстов (Російська Федерація)

52.Саулюс Печелюнас (Литва)

53.Олександр Подрабінек (Російська Федерація)

54.Зорян Попадюк (Україна)

55.Данута Пшивара (Польща)

56.Олекса Різників (Україна)

57.Ярослава Різникова (Україна)

58.Ганна Садовська (Україна)

59.Айше Сейтмуратова (США)

60.Олексій Смирнов-Костерін (Російська Федерація)

61.Орися Сокульська (Україна)

62.Гражина Станішевська (Польща)

63.Абмеджит Сулейманов (Україна)

64.Вольфганг Темплін (Німеччина)

65.Марія Трофимович (Україна)

66.Андрюс Тучкус (Литва)

67.Пйотр Тима (Польща)

68.Іван Фещук (Україна)

69.Євген Фіалко (Україна)

70.Ізабелла Хрусьлінська (Польща)

71.Інна Чернявська-Набока (Україна)

72.Рефат Чубаров (Україна)

73.Різа Шевкієв (Україна)

74.Олесь Шевченко (Україна)

75.Петрушка Шустрова (Чехія)

76.Олександра Шухевич (Україна)

77.Юрій Шухевич (Україна)

78.Гаяна Юксель (Україна)

79. Лагле Парек (Естонія)

80. Калле Юргенсон (Естонія)

Повний текст звернення читайте тут.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.