Вийшов український переклад книги Світлани Алексієвич про дітей Другої світової війни

У видавництві "Дух і літера" вийшла книга лауреата Нобелівської премії Світлани Алексієвич "Останні свідки. Соло для дитячого голосу"

Про це "Історичній правді" повідомлили у видавництві.

Це друга книга славнозвісного художньо-документального циклу Світлани Алексієвич "Голоси Утопії". Вона містить спогади про Другу світову війну на теренах СРСР тих, кому під час війни було 6—12 років, — найменш заангажованих і водночас найвразливіших її свідків.

"Війна очима дітей виявилася ще страшнішою, ніж та, яку закарбував жіночий погляд у книжці "У війни не жіноче обличчя". "Останні свідки" — це подвиг дитячої пам’яті", —   йдеться в анотації.

 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.