В Києві відкрилася виставка про творчість українських художників у діаспорі

В Києві до Дня художника відкрилася документальна виставка "Натхнені Батьківщиною: творчість українських митців за кордоном".

Карикатура українського маляра та графіка Віктора Цимбала, що проживав у США

На виставці експонуються документи за період з 20-х рр. ХХ ст. до поч. ХХІ ст., що представляють творчість українських художників за кордоном як складову українського мистецтва загалом, їх внесок у збереження національних традицій і світоглядних орієнтирів свого народу у часи тотального нищення української культури радянською владою.

Відвідувачі виставки отримають можливість ознайомитися з документами, що висвітлюють творчий шлях понад 30-ти українських митців, які проживали в Польщі, Чехословаччині, Франції, Німеччині, США, Канаді, Венесуелі та інших країнах світу.

Архівні документи розповідають про мистецьку діяльність цілої плеяди художників – Петра Холодного (старшого), Олени Кульчицької, Роберта Лісовського, Миколи Бутовича, Петра Холодного (молодшого), Петра Андрусіва, Людмили Морозової, Галини Мазепи, Якова Гніздовського та ін.

На особливу увагу заслуговує комплекс документів про художників родини Кричевських, що експонується вперше. Це – каталоги, афіші виставок, запрошення, листівки із репродукціями, повідомлення у закордонних ЗМІ про Василя Григоровича Кричевського, Миколу Васильовича Кричевського, Василя Васильовича Кричевського та його доньку Катерину Кричевську-Росандіч. Доповненням до архівних документів стали репродукції семи гравюр Миколи Кричевського, видані в Парижі у 1944 р.

Представлені матеріали не лише висвітлюють творчий доробок української діаспори, а й розкривають силу мистецтва як одного із засобів політичної боротьби. Зокрема, на виставці представлені ілюстрації з українського видання в Канаді "Новий Шлях", карикатури Едварда Козака та Віктора Цимбала, що висміюють радянську владу та засуджують її політику в Україні і Європі.

Крім цього, виставковий проект інформує про діяльність українських культурних центрів за кордоном – Об’єднання митців українців в Америці, Українського Музею (США), Асоціації українських митців Канади, Канадсько-української мистецької фундації.

Виставка працює до 21 жовтня

Місце: Київський міський будинок учителя

Організатори: Державна архівна служба України, Центральний державний архів зарубіжної україніки, Київський міський будинок учителя, Кафедра історії мистецтв, кафедра архівознавства, та спеціальних галузей історичної науки, історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.