В Києві відкрилася виставка про творчість українських художників у діаспорі

В Києві до Дня художника відкрилася документальна виставка "Натхнені Батьківщиною: творчість українських митців за кордоном".

Карикатура українського маляра та графіка Віктора Цимбала, що проживав у США

На виставці експонуються документи за період з 20-х рр. ХХ ст. до поч. ХХІ ст., що представляють творчість українських художників за кордоном як складову українського мистецтва загалом, їх внесок у збереження національних традицій і світоглядних орієнтирів свого народу у часи тотального нищення української культури радянською владою.

Відвідувачі виставки отримають можливість ознайомитися з документами, що висвітлюють творчий шлях понад 30-ти українських митців, які проживали в Польщі, Чехословаччині, Франції, Німеччині, США, Канаді, Венесуелі та інших країнах світу.

Архівні документи розповідають про мистецьку діяльність цілої плеяди художників – Петра Холодного (старшого), Олени Кульчицької, Роберта Лісовського, Миколи Бутовича, Петра Холодного (молодшого), Петра Андрусіва, Людмили Морозової, Галини Мазепи, Якова Гніздовського та ін.

На особливу увагу заслуговує комплекс документів про художників родини Кричевських, що експонується вперше. Це – каталоги, афіші виставок, запрошення, листівки із репродукціями, повідомлення у закордонних ЗМІ про Василя Григоровича Кричевського, Миколу Васильовича Кричевського, Василя Васильовича Кричевського та його доньку Катерину Кричевську-Росандіч. Доповненням до архівних документів стали репродукції семи гравюр Миколи Кричевського, видані в Парижі у 1944 р.

Представлені матеріали не лише висвітлюють творчий доробок української діаспори, а й розкривають силу мистецтва як одного із засобів політичної боротьби. Зокрема, на виставці представлені ілюстрації з українського видання в Канаді "Новий Шлях", карикатури Едварда Козака та Віктора Цимбала, що висміюють радянську владу та засуджують її політику в Україні і Європі.

Крім цього, виставковий проект інформує про діяльність українських культурних центрів за кордоном – Об’єднання митців українців в Америці, Українського Музею (США), Асоціації українських митців Канади, Канадсько-української мистецької фундації.

Виставка працює до 21 жовтня

Місце: Київський міський будинок учителя

Організатори: Державна архівна служба України, Центральний державний архів зарубіжної україніки, Київський міський будинок учителя, Кафедра історії мистецтв, кафедра архівознавства, та спеціальних галузей історичної науки, історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.