Над пам'ятником Івану Грізному в Орлі поглумилися. ФОТО

Нещодавно збудованій статуї московському царю Івану Грізному в м. Орлі в Росії невідомий чоловік надів мішок на голову й повісив табличку "Духота-то какая, темнота".

Про це повідомляє "Левый берег" із посиланням на "Интерфакс". Фотографію монумента опублікували в соціальних мережах. Напис на табличці відсилає до відомої цитати персонажа Івана Грізного з фільму "Іван Васильович змінює професію".

Чоловіка, який вчинив цю акцію, поліція оштрафувала за дрібне хуліганство (стаття 20.1 Кодексу про адміністративні правопорушення). Його ім'я та інші персональні дані не повідомляються. Мотиви вчинку також невідомі.

 Фото: https://vk.com/konubri

Нагадаємо, що перший пам'ятник першому московському царю Івану IV Грізному (правив у 1547 - 1584) встановили в м. Орел 3 жовтня, а урочисто відкрили 14 жовтня цього року.

Зведення монумента супроводжувалося скандалами і протестами, тому що Іван Грізний - один із найбільш суперечливих державних діячів Московії. Відкриття приурочили до 450-ліття міста, яке заснував Іван IV.


Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.