Російські науковці звинуватили міністра культури РФ у міфотворчості та лженауці

Члени Російської академії наук заявили вимогу позбавити міністра культури Росії Володимира Мединського наукового ступеня доктора історичних наук. Учені звинувачують Мединського в тому, що він «підміняє історичні факти псевдонауковими міфами».

Про це пише російське видання "Коммерстантъ", якому передали своє звернення  "Про методи наукового дослідження й дисертації В. Р. Мединського" самі автори. Ініціатори заяви — 24 члени "Клубу 1 липня", неформального об’єднання членів і членів-кореспондентів Російської академії наук, які не згодні з останніми реформами РАН.

Учених мужів обурює те, що міністр культури "критерієм істинності та достовірності історичної праці оголошує відповідність "інтересам Росії", право на визначення яких він присвоює собі.

"Презирство до історичних фактів і готовність замінити їх міфами, якщо вони не відповідають його власному уявленню про національні інтереси, В. Р. Мединський неодноразово і відкрито проголошував своїм принципом і в публічних виступах, у тому числі й останнім часом […] Метою науки є пошук істини, і спроби замінити її міфами, з яких би міркувань це не робилося, підривають основи наукового погляду на світ", — говориться у зверненні.

У квітні 2016 року історики В’ячеслав Козляков і Костянтин Єрусалимський та експерт "Диссернету" Іван Бабицький подали заяву з вимогою анулювати докторський ступінь Володимира Мединського, присуджений за дисертацію "Проблеми об’єктивності у висвітленні російської історії другої половини XV—XVII століть".

На їхню думку робота Мединського ненаукова та "місцями абсурдна". Через перепони Вищої атестаційної комісії нову дисертаційну раду, яка мала би розглянути скаргу, до сих пір не скликано.

"Ми вважаємо, що вирішення питання щодо дисертації повинне повністю відноситися до компетенції науковців, і жоден адміністративний тиск тут неприпустимий, — йдеться у зверненні "Клубу 1 липня", — Безпрецедентне втручання ВАК у професіональну експертизу дисертації дискредитує всю систему наукової атестації в Росії".

Закінчується лист вимогами відставки керівництва ВАК і перепідпорядкування цієї структури від Міносвіти до Академії наук.

Президент РАН Володимир Фортов уже встиг відхреститися від листа, заявивши, що він "у жодному разі" не відображає позиції всієї Академії наук.

Прес-секретар Мединського РФ Ірина Казначеєва назвала лист академіків політичним замовленням і прецедентом, який спрямований на те, щоб позбавляти наукових ступенів усіх незгодних із поглядами вчених.

Нагадаємо, що це не єдиний скандал, пов’язаний із трактуванням деяких історичних подій, в якому фігурує міністр культури РФ Мединський. Наприклад, істориків, які спростували міф часів Другої світової війни про "28 панфіловців", Мединський 5 жовтня цього року назвав "закінченими нікчемами", тому що вони зазіхнули на "святу легенду".  

Ще раніше,  у 2012 році він заявив в інтерв’ю, що пережити всі соціально-політичні катастрофи ХХ ст. росіянам допомогла одна зайва хромосома. Як відомо, непарна кількість хромосом у ДНК людини є причиною тяжкого невиліковного захворювання — синдрому Дауна.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.