Останній районний центр України позбувся Леніна

24 жовтня в м. Новгороді-Сіверському Чернігівської області демонтували пам'ятник Володимиру Леніну.

Про це пише УНІАН з посиланням на espreso.tv. Місто був останнім районним центром на підконтрольній Україні території, де на центральній площі стояв пам'ятник більшовицькому вождю.

 Фото: espreso.tv

Рішення про демонтаж статуї вдалося ухвалити завдяки тискові громадських активістів, тому що офіційна влада міста не поспішала виконувати закон "Про засудження нацистського й комуністичного тоталітарних режимів".  

Зараз пам'ятник Леніну на зберіганні. Якщо покупець на нього не знайдеться, місцева влада відправить його на переплавку, адже в цьому пам'ятнику 4,5 тонни кольорових металів.

Утім, пам'ятники вождю більшовиків ще існують у сільській місцевості.

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.