АНОНС: У Музеї історії України прочитають лекцію "УПА. Історія нескорених"

У День захисника України Національний музей історії України пропонує поговорити про українських повстанців - тих, хто захищав Україну у найтемніші роки окупацій.

Коли, ким і з якою метою була створена Українська повстанська армія? Якою була її чисельність, структура та керівна верхівка?

Якої стратегії і тактики дотримувалися повстанці? На які території вони поширювали свою діяльність? Що відомо про найбільші бойові акції УПА? Якими були наслідки діяльності УПА для української історії ХХ століття?

Відповіді на ці та інші питання можна буде почути та обговорити на лекції Олександра Іщука, кандидата історичних наук, завідувача відділу історії України ХХ століття музею.

 

П'ятниця, 14 жовтня, о 14:00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід за звичайним квитком до музею: дорослий - 30 грн, студентський, пенсійний, дитячий - 20 грн, учасникам бойових дій - безкоштовно.

Прохання перед лекцією попередньо зареєструватися за формою https://goo.gl/Dxvltr.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.