АНОНС: Семен Глузман розповість у Києві про каральну психіатрію

4 жовтня в Києві відбудеться дискусія "Психіатрія в політичних цілях: чи можливо це сьогодні?" за участі Семена Глузмана.

Семен Глузман - відомий правозахисник та лікар-психіатр, колишній дисидент та політв'язень, президент Асоціації психіатрів України, директор Українсько-американського бюро захисту прав людини. 

Семен Глузман намагався вплинути на відому справу генерала Григоренка (який захищав права кримських татар) і в незалежній експертизі довести, що генерал — психічно здорова людина, і що запроторити до психіатричної лакірні буде злочином.

У листопаді 1971 р. він підготував незалежну заочну судово-психіатричну експертизу в цій справі, яка визнала генерала психічно здоровим усупереч офіційній точці зору радянського режиму.

Глузман довів незаконність застосування проти генерала методів репресивної психіатрії, те, що він "психічно хворий". У 1972 році Семен Глузман був засуджений (за згадану незалежну експертизу) на 7 років концтаборів; додатково йому дали 3 роки заслання.

Відбував покарання разом із Василем Стусом, Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком, Левком Лук'яненком.

Лише у 1980-х Семен Глузман продовжив діяльність за фахом, видав кілька наукових праць і став всесвітньо відомим у сфері психіатрії. За його життя в 1977 р. його ім’ям названа французька клініка Сен-Дені.

1978 р. був оголошений роком Семена Глузмана від "Amnesty International". У 1998—1999 рр. експерт Організації Об’єднаних Націй з прав людини.

 

На зустрічі буде розглянуто історію використання "каральної психіатрії" і на наступні питання:

• Як зародилась та розвивалась протягом історії "каральна психіатрія"? У яких державах і які режими використовували цю практику і чому? 

• Хто ставав мішенню для влади і якими були ці методи "лікування"? Що відбувалося з людиною у разі використання до неї подібної практики?

• "Каральна психіатрія" і "поліцейська психіатрія". У чому їхня відмінність?

• Як працювала російська і радянська каральна психіатрія і коли досягла свого апогею? Чим був спричинений і яким був розмах каральної психіатрії в 1960-1980 роки в СРСР.?

• Особисті історії та життя ув'язнених-пацієнтів, тих людей, яких так боялась держава і режими. У чому була їхня сила? 

• Використання каральної психіатрії сьогодні. Чи це можливо? Де захист і як уникнути подібного?

• Чи є практика використання "каральної психіатрії" в Україні?

Модератор — Misha Feldman, автор та засновник проекту Вільна Академія Змін.

4 жовтня, вівторок, 19:30

Місце: MediaHub, Київ, вул. Суворова, 4/6 (будівля "Київміськбуду").

Обов'язкова реєстрація на подію за лінком: https://goo.gl/K3zVO7

Квитки можна придбати на місці у день події: 200 грн (веб-сайті за посиланням: 150 грн, два квитки (на місці події): 350 грн, пенсіонери: 50 грн)

Контакти: +38 (097) 494-1859

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.