У Києві свідки та історики розкажуть про нацистську окупацію столиці

До 75-х роковин окупації Києва німецькою армією (19 вересня 1941 року), яка тривала 778 днів, у Києві проведуть дискусію "Окупація Києва 1941-1943. Як це було?".

Цей період досі залишається одним з найбільш невивчених і необговорюваних. Слушно й те, що даний етап у житті міста включає велику кількість подій, в тому числі і трагічних, про які необхідно знати і пам'ятати завжди. Свідки залишили чимало згадок про роки окупації Києва. 

 

Під час події слухачі, зокрема, дізнаються:

- Як проходила оборона Києва і чому 600 000 військових потрапили в оточення та згодом у полон? 
- Як проходила евакуація міського населення, і чи була вона для всіх?
- Що таке "новий порядок", який був встановлений нацистами, і як цивільне населення ставилося до окупантів і нової влади?
- Що таке "колабораціонізм", і хто співпрацював з нацистами?
- Як і коли здійснювалися масові розстріли в Бабиному Яру, винищення єврейського населення міста та інші репресії мирного населення? Хто приймав в цьому участь?
- Коли і навіщо радянськими підпільниками були підірвані будинки на Хрещатику та Успенський собор у Києво-Печерській Лаврі? Хто був причетний до цього?
- Хто такі "остарбайтери", і як відбувалось вивезення в Німеччину мирного українського населення?
- Що таке "матч смерті" і яким він був насправді?
- Як закінчилась окупація і радянська армія знову увійшла до Києва?
- Як відбувся "київський нюрнберг", та були встановленні і використані шибениці на Хрещатику?

Учасники зустрічі:

Дмитро Малаков – відомий історик та краєзнавець. Більше 20 років працював заступником директора Музея історії Києва. У вересні 1941 разом зі старшим братом, мамою та бубусею залишився в окупованому місті. Автор багатьох історичних робіт та фотоальбомів про німецьку окупацію Києва. Зокрема, "Оті два роки… у Києві при німцях" (2002), "Кияни. Війна. Німці" (2008, 2010). "Київ. 1939—1945. Постскриптум" (2009),

Тетяна Євстаф’єва – історик, музейник, краєзнавець. Довгий час працювала завідувачем відділу "Бабин Яр" Музею історії Києва. Автор багатьох статей по історії Києва під час війни. Один з укладачів книги "Бабин Яр: людина, влада. історія" (2004).

Модератор зустрічі — Михайло Фельдман, автор та засновник проекту Вільна Академія Змін

Формат зустрічі - комбінований. Він включатиме короткий історичний фактаж, фотохроніку (будуть представлені унікальні фотографії з приватних архівів), розповіді свідків окупації, експертну думку істориків та дискусію з аудиторією на суперечливі теми у форматі "public talk".

27 вересня, вівторок

Місце: #MediaHub, вул. Суворова, 4/6 (вхід з двору).

Організатор: Вільна Академія Змін.

Вартість участі - 150 грн (квитки можна придбати на вході). Пенсіонерам - 50 грн, два квитки - 250 грн. Обов'язкова реєстрація за посиланням

Контакт: +38 (097) 494-1859. Зустріч у "Фейсбуці" - тут.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.