На Львівщині знадено бідон із документами підпілля ОУН. ФОТО

Пошуковці передали директору Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслану Забілому знайдені ними документи збройного підпілля ОУН.

Про це "Історичні правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху. Знахідка після реставраційних робіт поповнить Архів Центру досліджень визвольного руху.

23 вересня 2016 року, Громадська організація "Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" проводила пошукові роботи останків загиблих солдатів Другої світової війни в с. Зашків Золочівського району Львівської області.

На глибині 0,4 м пошуковці натрапили на молочний бідон ємністю 40 літрів. Як виявилося, в бідоні захований архів одного з підпільних осередків ОУН Золочівського р-ну, документи якого датуються 1951 роком.

Так виглядає повстанський архів 

Попри те, що документи пролежали в землі 65 років, вони збереглися дуже добре. Голова Товариства "Пам'ять" Любомир Горбач передав знайдені матеріали директору Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслану Забілому для реставрації та дослідження.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.