АНОНС: У Кам'янці-Подільському на ІІ-му Культурному форумі буде окрема архівна програма

ІІ Культурний форум «Кам’яний острів» у Кам'янці-Подільському (22-29 вересня 2016 року) представить декілька заходів, присвячених архівній справі.

22 вересня, 13.20 – 14:50.


• відкрита лекція "Про що розповідають архіви КГБ?".

Доповідач: Ігор Кулик, історик, голова управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам'яті (Київ). 

Локація: історичний факультет Кам'янець-Подільського національного університету (К-ПНУ) імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

23 вересня, 09.30 – 11.00
 
• відкрита лекція "Використання кодування, шифрів і тайнопису в документах збройного підпілля ОУН-Б (кінець 1940-х - перша половина 1950-х років)". 

Доповідач: Володимир Ковальчук, історик, науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, співробітник Архіву СБУ (Київ).
 
Локація: історичний факультет К-ПНУ імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

• відкрита лекція "Фонди Центрального державного архіву зарубіжної україніки, як джерело для магістерських та кандидатських наукових проектів".

Доповідач: Дмитро Решетченко, історик, начальник відділу формування Національного архівного фонду Центрального державного архіву зарубіжної україніки (Київ).

Локація: історичний факультет К-ПНУ імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

17.00 – 18.00 

• відкрита лекція "Права дослідників генеалогії в архівах: міфи, законодавство та реальність". 

Доповідач: Віктор Долецький, директор Центру вивчення генеалогії "Пращур" (Вінниця). 

Локація: історичний факультет К-ПНУ імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.