АНОНС: У Харкові відкриють виставку про Варлама Шаламова й обговорять злочини комунізму

13 вересня в Харкові відбудеться публічна дискусія "Злочин без кари та кара без злочину" з нагоди експозиції документальної банерної виставки "Жити або писати. Оповідач Варлам Шаламов".

Дискутанти підніматимуть такі питання: 

1. Злочин без кари: чи потрібна сьогодні правова кваліфікація злочинів радянського комунізму?
2. Кара без злочину: короткий огляд політичних репресій в радянській Україні – чи слід про них сьогодні пам’ятати?
3. Чи був спротив у ГУЛАГу?
4. Чи маємо сьогодні право на правду? Сучасна ситуація з доступом до архівних документів про політичні репресії
5. Що таке декомунізація? Чи достатньо реалізації ухвалених законів?
6. Якою має бути політика пам’яті в сучасній Україні?

Спікери: Євген Захаров, Олена Донська, Ігор Черніченко

Варлам Тихонович Шаламов – першокласний прозаїк і поет, один з найвідоміших, поряд з Олександром Солженіциним, письменником радянського ГУЛАГу, автор відомих "Колимських оповідань". У його долі завжди була присутня і, як незрима нитка, зв’язувала воєдино всі етапи його життя, висока поезія.

Ця "нитка" виявилася напрочуд міцною, а його доля – найвищою мірою повчальною. Він не просто вижив у ГУЛАГу, що саме по собі слід вважати дивом, не тільки не зламався, але і зміг в повний голос розповісти приголомшуючу правду про життя в нелюдських умовах.

Вівторок, 13 вересня, 14:30


Місце: Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка (пров. Короленка, 18), к. 22 (2-й поверх, Соціокультурний центр).

Виставка експонуватиметься у к. 19 (2-й поверх, Великий читальний зал) до кінця вересня.

Організатори: Берлінський літературний дім, Харківська правозахисна група, приватна гімназія "Очаг", Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка.

Вхід вільний

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.