На території колишньої тюрми гестапо і КГБ знайшли масове поховання. ФОТО

10 серпня керівництво Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» та пошукового товариства Комунальне підприємство «Доля» провели брифінг із приводу масового поховання, яке знайшли під час розкопок у дворі Меморіалу.

У дворі, який належав раніше слідчій тюрмі НКВД-МГБ-КГБ, пошуковці виявили два захоронення. У першому глибиною до 1,8 м було знайдено рештки двох людей. У другому на глибині біля 2,5 м - 10 людських кістяків, які свідчать, що поховання масове може містити знано більше останків.  

"На підставі самих знахідок, ми можемо ствердити однозначно, що знайдені рештки належать жертвам радянських політичних репресій 1940-х - 1950-х років. Більш точно поки сказати важко. Ясно, що не раніше 1939 року, тому що, з одного боку, при них знайдено багато речей - посуд, пляшки, шматки одягу, - які можна датувати 1930-ми роками, з іншого - присутні також власне радянські артефакти. Дальші висновки можна буде зробити після проведення відповідної експертизи", - каже генеральний директор Національного музею-меморіалу Руслан Забілий.

 Фото: hromadske.lviv.ua

Ким були розстріляні - українцями, поляками, євреями тощо - сказати поки важко. Однак уже можна ствердити, що один із віднайдених скелетів належав жінці віком до 30 років. До того ж, серед особистих речей загиблих археологи знайшли паперовий документ - радянську довідку. Пошуковці сподіваються, що після реставраційних робіт можна буде встановити прізвище та ім'я її власника, а також період, коли документ було видано.

Фото: Національний меморіал "Тюрма на Лонцького" 

Пошукові роботи у дворі колишньої катівні НКВД-КГБ ведуться вже другій рік. Попередні дослідження результату не принесли. Проте цього року територію двору розбили на дільниці та за допомогою техніки рили повздовжні траншеї. Так минулого тижня знайшли спершу могилу з двома скелетами, а невдовзі поруч - масове захоронення.

У тому, що поховання є місцем останнього спочинку жертв саме радянських політичних репресій, дослідники сумніву не мають. "Ми маємо достатній досвід роботи з масовими похованнями репресованих у різні часи, тому вміємо відрізняти почерк нацистів і комуністів. Вони здійснювали масові страти кожні по-своєму. І судячи з почерку на решках, знайдених у цих братських могилах, ці люди були розстріляні саме комуністичним режимом", - переконаний директор комунального підприємства "Доля" Святослав Шеремета.

 Фото: hromadske.lviv.ua

Як зазначив пошуковець, окрім власне людських скелетів і супровідних речей, у захороненнях є рештки тварин, великий шар будівельного сміття і насипного ґрунту.

За фактом виявлення масового поховання Національна поліція відкрили кримінальне провадження. Наразі археологи і науковці продовжують досліджувати знахідки, детальніше про походження яких зможе розповісти експертиза. 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.