АНОНС: Із цієї суботи в радіоефірі аналізуватимуть 25 років української незалежності

«Лекторій: 500 хвилин про Україну» – це спільний проект Українського радіо, громадської організації «Інформаційні ініціативи» та Українського інституту національної пам’яті.

У проекті візьмуть участь Левко Лук'яненко, Богдан Гаврилишин, Олесь Доній, Володимир Фесенко, Олег Рибачук, Володимир В'ятрович, Сергій Квіт, Тарас Чорновіл та багато інших непересічних особистостей нашого часу. Всього – 25 лекторів, по одному на кожен випуск. 

Перед ними стоїть завдання не стільки згадати ключові події, описати найбільші досягнення та затаврувати прикрі прорахунки, як узагальнити й систематизувати прожите нами 25-річчя. Й таким чином зрозуміти наше сьогодення. А відтак звести до мінімуму споконвічну українську звичку наступати на одні й ті ж "граблі". 

 

Кожен лектор розкриватиме певну тему, здебільшого – явища чи події, до яких долучився особисто. Левко Лук'яненко розповість про те, як відбувалося ухвалення Декларації про державний суверенітет. Тарас Стецьків поділиться досвідом польового командира Помаранчевої революції.

Ігор Осташ – як формувалася дипломатична служба незалежної України. Володимир В'ятрович – як реформа декомунізації стимулювала переосмислення минулого. Це – лише кілька прикладів. Щоб дізнатися про всіх спікерів і теми – стежте за проектом! 

Кожен гість радіопрограми матиме 1200 секунд. Всі 25 програм утворюють разом лекторій тривалістю 500 хвилин.Перший випуск вийде в ефір Першого каналу Українського радіо вже цієї суботи, 30 липня, о 19.30. Далі лекції звучатимуть в радіоефірі щодня, о цій же годині. 

Також аудіозаписи публікуватимуться на сайтах lector.pro та memory.gov.ua.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.