АНОНС: Нові лекції в рамках "Єврейських днів" у Львові

Львів'ян та гостей міста запрошують на відкриті лекції та дискусії, об'єднані спільною темою "Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття".

У Львові триває просвітницький проект "Єврейські дні у Ратуші".

Цього тижня спікери проекту говоритимуть про театр та літературу міжвоєнного періоду. Після кожної лекції усі охочі мають можливість взяти участь в дискусії на заявлену тему.

У вівторок, 26 липня, професорка Мейгіл Фавлер зі Стетсонського університету прочитає лекцію "Візит за лаштунки: український, єврейський і радянський театр в 1920-30-і роки"

Цей період вважають часом радикальних змін в Радянській Україні, а ще називають роками великого мистецтва, особливо якщо говорити про мистецтво, яке було не російськомовним. Їдише- і українськомовний театри процвітали.

Чи культура об’єднує групи, а чи навпаки - розділяє їх? Чи існувала єдина радянська культура? І чим був національний театр: скарбницею мови, практикою чи аудиторією?

 

У четвер, 28 липня, відбудеться лекція літературознавців Данила Ільницького та  Віктора Мартиннюка "Після неминучого: Уявна мапа літературного Львова (±1939)". Однойменний проект дослідники уже два роки втілюють у Центр міської історії.

Рік 1939-й став поворотним в історії Львова і в житті його мешканців. Однією з груп були письменники, чия роль з огляду на фах (чи то покликання) полягає власне у перенесенні індивідуального досвіду на рівень соціальної пам'яті. Різні письменники, що опинились під ту пору у Львові, згодом поверталися думкою до подій 1939-го, перебуваючи в різних літературах, подеколи розділених залізною завісою.

Як знайти точки дотику у багатоголоссі пам'ятей, залишаючись уважним до індивідуальності кожного з голосів? – відповідь на це запитання шукають автори проекту "Уявна мапа літературного Львова (±1939 р.)".

Усі лекції відбуваються у приміщенні ресторану "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід - вільний!

Початок зустрічей - о 19:00.

Забезпечено синхронний переклад на українську та англіську мови. Програма заходів доступна на сайті Центру міської історії.

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.