АНОНС: Лекція "Прогулянки містом і складні теми минулого" у Львові

У Львові триває серія лекцій та дискусій "Єврейські дні у Ратуші", головною темою якої цього року є "Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття".

Сьогодні, 21 липня, усіх охочих запрошують на лекцію "Прогулянки містом і складні теми минулого", яку проведе Др. Тімоті Вайт (Міський університет Нью-Джерсі, США).

Початок лекції о 19:00, ресторан "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід – вільний!

Забезпечений синхронний переклад на українську мову.

Др. Тімоті Вайт має неабиякий досвід екскурсовода й фахівця з публічної історії. Більше 15 років він викладає міську та модерну історію, а також проводить екскурсії Нью-Йорком для студентів та туристичних груп. 

 Тімоті Вайт

Йому часто доводиться говорити про расову ворожнечу, витіснення сусідства, різні спадщини одного міста, але також і про теми, пов’язані із Голокостом і Катинню.

За словами доктора Вайта, щоразу, коли під час екскурсії чи лекції виринає схожа тема, це викликає абсолютно різні реакції й почуття у студентів і туристів. Під час своєї львівської лекції науковець розгляне джерела такого напруження і пояснить, як поводитися у таких ситуаціях з погляду фахівця публічної історії.

Він також прокоментує деякі приклади складної публічної історії у Львові і проведе паралелі між українською та американською публічною історією.

Повну програму заходів можна завантажити на сайті Центру міської історії.


Др. Тімоті Р. Вайт викладає міську та модерну історію на посаді професора в Міському університеті Нью-Джерсі (м. Джерсі-Сіті, шт. Нью-Джерсі). Окрім Нью-Йорка та Джерсі-сіті, нещодавно дослідник проводив міські прогулянки у Куско, Мадриді, Барселоні, Афінах і Шанхаї.

Його наукові зацікавлення зосереджені на динаміці зміни районів, пост-індустріальних містах і театральній історії, що підштовхнуло його написати книгу "Трудовий Бродвей: ремесло й індустрія американського театру" ("Blue-Collar Broadway: The Craft and Industry of American Theater")(2015).

 

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.