АНОНС: Лекція про Львівській погром у львівській Ратуші

У середу, 20 липня, в межах просвітницького проекту Єврейські дні у Ратуші: спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття відбудеться лекція професора Кая Струве "Літо 1941: війна, окупація та насилля у Львові".

Про це повідомляє Центр міської історії.

Початок лекції о 19:00, ресторан "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід – вільний!

Серед спірних питань українсько-єврейських стосунків Другої світової війни одним з найбільш складних є погром у Львові 1 липня 1941 р.

 Кай Струве

Дехто заперечує сам факт погрому, інші публікації перебільшують масштаби насильства та число жертв.

У лекції представлені результати вивчення джерел про насилля проти євреїв у Львові 1 липня і впродовж наступних тижнів.

Професор Кай Струве проаналізує роль і мотиви різних груп, які брали участь у ньому, зокрема, німецької поліції й війська, української міліції та цивільних осіб.

Львівські події лектор порівнюватиме з подіями в інших місцевостях Західної України.

Кай Струве працює в Інституті історії Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера. Він отримав ступінь доктора філософії з історії у Берлінському вільному університеті 2002 року, а габілітацію – в Галле 2014 року.

Серед публікацій – "Deutsche Herrschaft, ukrainischer Natonalismus, antijüdische Gewalt. Der Sommer 1941 in der Westukraine" (Берлін, 2015), "Shared History – Divided Memory. Jews and Others in Soviet-Occupied Poland, 1939-1941" (Ляйпциг, 2008, за спільною редакцією з Елазар Баркан і Елізабет А. Коул) та "Bauern und Nation in Galizien. Über Zugehörigkeit und soziale Emanzipation im 19. Jahrhundert" (Ґеттінґен, 2005).

 

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Докладніше про Львівський погром 1941 року: 

Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба

Слідами "Львівського погрому" Джона-Пола Химки

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.