Повторне перейменування декомунізованих населених пунктів суперечитиме чинному законодавству - УІНП

Окремі лобістські групи упродовж останнього часу здійснюють спроби ініціювати у Верховній Раді повторне перейменування деяких населених пунктів, що змінили свої назви в рамках декомунізації. Представники Українського інституту національної пам’яті наголошують, що такі дії суперечать чинному законодавству України.

"На перейменовані в ході реформи декомунізації населені пункти та райони дія перехідних положень закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", зрозуміло, не поширюється.

Тому всі питання, пов'язані з теоретичною зміною назви для них у майбутньому, регулюються нормами загального законодавства, а саме –  Законом України "Про географічні назви"", – пояснює юрист Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко.

Відповідно до частини одинадцятої статті 5 закону "Про географічні назви", "перейменування географічних об’єктів здійснюється у випадку:

повторення назв однорідних географічних об’єктів у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці;

необхідності повернення окремим географічним об’єктам їхніх історичних назв;

істотної зміни функції або призначення географічного об’єкта;

необхідності приведення назви географічного об’єкта у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Інститут національної пам’яті наголошує, що зазначений перелік підстав для перейменування населених пунктів та районів є вичерпним. Він не передбачає повторного перейменування тих населених пунктів чи районів, чиї назви були змінені в ході реформи декомунізації.

"Крім того, частина дванадцята статті 5 Закону України "Про географічні назви" визначає, що перейменування географічних об’єктів, крім випадків приведення їх назв у відповідність до вимог декомунізаційного законодавства, здійснюється з урахуванням думки більшості населення відповідно до закону про референдуми, – зазначає Сергій Рябенко. – Однак, станом на сьогоднішній день проведення будь-яких місцевих референдумів є неможливим через відсутність спеціального закону".

Таким чином, повторне перейменування декомунізованих населених пунктів або районів всупереч вимогам статті 5 Закону України "Про географічні назви" є неможливим та суперечитиме діючому законодавству. При чому це стосується як ухвалення нової постанови Верховної Ради, так і "внесення змін" до вже проголосованої постанови, яка набрала чинності.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.