Розпочалися Єврейські дні у львівській Ратуші

З 12 липня до 5 серпня у Львові відбуватиметься просвітницький проект "Єврейські дні у Ратуші". Цього року лекції та дискусії об’єднані темою "Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття".

Участь в проекті візьмуть науковці з Польщі, Великобританії, Німеччини, Сполучених Штатів Америки та України.

Усі події, окрім "міських прогулянок", уже традиційно відбуватимуться у ресторані "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід – вільний!

Повна програма доступна за посиланням на сайті Центру міської історії (Львів).

"Єврейські дні" розпочинаються лекцією Катажини Котинської "Мультикультурність, багатоголосся, мовчання. "Інший" міжвоєнного Львова в літературі".

Початок о 19.00

 

Мультикультурність міжвоєнного Львова є охоче мальованим образом. Як це питання виглядає в літературі міжвоєнного періоду і перших років післявоєнного. Яке місце в місті польських авторів займають українці, де в текстах українських авторів є поляки, як одні і другі бачать євреїв?

Друга світова війна принесла черговий, після 1918 року, катастрофічний перелом для львівської мультикультурності. Одним з його елементів є зміна населення міста, до якої призвели "репатріації", вивезення, Голокост, прибуття до міста нових мешканців.

Перервана пам’ять, вимушене відокремлення від "малої батьківщини" призвели до того, що в творах чисельних еміграційних авторів і польських "репатріантів" зміцнюється образ Львова – мультикультурної ідилії.

В пролозі до воєнної катастрофи була міжвоєнна ізоляція різних спільнот, відокремлене існування, паралельне, повне стереотипів. На додаток, в стосунку до євреїв – означене антисемітизмом, який тоді переважно сприймався як природній, не вартим уваги елемент образу світу. Після Голокосту цей анисемітизм на рівні рефлексу переходить на декілька десятиліть в майже повне мовчання, з яким стараємося впоратися тільки тепер.

 Катажина Котиньска

Професор Катажина Котиньска, працює в Інституті славістики Польської Академії Наук, Варшава. Україністка, літературознавець, перекладачка української і білоруської літератури. Коло дослідницьких зацікавлень: українська література XX i XXI ст., образ Львова в літературах різних народів, функціонування літературного тексту в сприйнятті читача, літературний переклад – практика і критика. В 2015 р. видала книжку "Львів: про прочитання міста по-новому" ("Lwów: o odczytywaniu miasta na nowo", Краків, MCK).

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.