Розпочалися Єврейські дні у львівській Ратуші

З 12 липня до 5 серпня у Львові відбуватиметься просвітницький проект "Єврейські дні у Ратуші". Цього року лекції та дискусії об’єднані темою "Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття".

Участь в проекті візьмуть науковці з Польщі, Великобританії, Німеччини, Сполучених Штатів Америки та України.

Усі події, окрім "міських прогулянок", уже традиційно відбуватимуться у ресторані "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід – вільний!

Повна програма доступна за посиланням на сайті Центру міської історії (Львів).

"Єврейські дні" розпочинаються лекцією Катажини Котинської "Мультикультурність, багатоголосся, мовчання. "Інший" міжвоєнного Львова в літературі".

Початок о 19.00

 

Мультикультурність міжвоєнного Львова є охоче мальованим образом. Як це питання виглядає в літературі міжвоєнного періоду і перших років післявоєнного. Яке місце в місті польських авторів займають українці, де в текстах українських авторів є поляки, як одні і другі бачать євреїв?

Друга світова війна принесла черговий, після 1918 року, катастрофічний перелом для львівської мультикультурності. Одним з його елементів є зміна населення міста, до якої призвели "репатріації", вивезення, Голокост, прибуття до міста нових мешканців.

Перервана пам’ять, вимушене відокремлення від "малої батьківщини" призвели до того, що в творах чисельних еміграційних авторів і польських "репатріантів" зміцнюється образ Львова – мультикультурної ідилії.

В пролозі до воєнної катастрофи була міжвоєнна ізоляція різних спільнот, відокремлене існування, паралельне, повне стереотипів. На додаток, в стосунку до євреїв – означене антисемітизмом, який тоді переважно сприймався як природній, не вартим уваги елемент образу світу. Після Голокосту цей анисемітизм на рівні рефлексу переходить на декілька десятиліть в майже повне мовчання, з яким стараємося впоратися тільки тепер.

 Катажина Котиньска

Професор Катажина Котиньска, працює в Інституті славістики Польської Академії Наук, Варшава. Україністка, літературознавець, перекладачка української і білоруської літератури. Коло дослідницьких зацікавлень: українська література XX i XXI ст., образ Львова в літературах різних народів, функціонування літературного тексту в сприйнятті читача, літературний переклад – практика і критика. В 2015 р. видала книжку "Львів: про прочитання міста по-новому" ("Lwów: o odczytywaniu miasta na nowo", Краків, MCK).

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.