У Києві виставка документів української діаспори "Ми – діти твої, Україно!"

У Київському міському будинку учителя відкрилася документальна виставка "Ми – діти твої, Україно!", присвячена Міжнародному дню захисту дітей.

Виставковий проект є результатом співпраці Центрального державного архіву зарубіжної україніки з Центральним державним архівом громадських об’єднань України, Товариством "Україна-Світ", Українською недільною школою в Афінах "Трембіта" (Греція), Українською школою "Веселка" в Гаазі (Королівство Нідерланди), Українською закордонною школою ім. Лесі Українки в Неаполі (Італія), Українською школою "Еллісів" в Осло (Норвегія) за підтримки Міністерства закордонних справ України та Державної архівної служби України.

 

Основу експозиції складають маловідомі широкому загалу документи Центрального державного архіву зарубіжної україніки про діяльність окремих українських громадських організацій Європи, Канади та США щодо захисту прав дітей в усьому світі, зокрема, проголошення 1979-го року "Українським роком дитини" під гаслом "Дитина – скарб нації". Документи виставки свідчать, що українська діаспора ставила перед собою завдання захисту української дитини у Радянському Союзі, згуртування українських дітей і молоді у країнах їх проживання, а також допомога юним українцям малозабезпечених сімей у країнах Південної Америки.

Значна частина виставки представлена документами, що розповідають про навчання та розвиток дітей українських емігрантів, виховну роль родини, школи, друкованого слова та релігійно-моральних чинників, нерозривно пов’язаних з національними елементами.

Гармонійним доповненням архівних документів є образотворчі роботи учнів закордонних українських шкіл, що розкривають життя та світогляд дітей української діаспори, їх бачення України як своєї Батьківщини.

Представлені архівні документи та дитячі образотворчі роботи мають надзвичайну вагу у побудові українського світу за кордоном, а відтак є визначальним фактором гуртування української діаспори, збереження релігійної, культурної і національної ідентичності зарубіжних українців.

Адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 57 (Київський міський будинок учителя)

Вхід вільний. Виставка триватиме до 13 червня 2016 р.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.