АНОНС: У парламенті експонуватимуться документи й світлини про Симона Петлюру

Завтра, 16 червня, у Верховній Раді України відкриється виставка "Симон Петлюра. 1879-1926". Відкриття розпочнеться о 12.00

25 травня виповнилося 90 років з часу вбивства одного з найвидатніших політиків часів Української Народної Республіки. Виставка "Симон Петлюра. 1879-1926" на основі архівних світлин та документів розповість про його життя та боротьбу за українську державність на тлі історичних подій першої чверті ХХ століття. 

Участь у відкритті виставки візьмуть народні депутати України, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, завідувач відділу Національного музею історії України "Музей Української революції 1917 – 1921 років" Олександр Кучерук

Організатори виставки: Музей Української революції 1917 – 1921 років, Український інститут національної пам’яті. 

Історична довідка:

Симон Петлюра народився 22 травня 1879 р. у Полтаві в родині полтавських міщан козацького походження Василя й Ольги Петлюр. Спочатку вчився у церковнопарафіяльній школі, потім – у Полтавській духовній семінарії. Зі студентських років брав активну участь в українському суспільно-політичному житті.

У 1900 р. вступив до Революційної української партії (РУП). 1903-го, рятуючись від переслідувань тогочасної влади, виїхав на Кубань, де включився в організацію українського руху. Тут його ув’язнили і відправили до Катеринодара (нині - Краснодар).

Протягом 1906 – 1917 рр. як редактор та журналіст популяризував українську політичну думку в низці друкованих видань: "Селянин", "Вільна Україна", "Рада", "Україна", "Украинская жизнь".

Після формування в червні 1917 року першого уряду УНР очолив військове відомство і всю енергію спрямував на створення українських збройних сил.

Не погоджуючись з політикою Голови Генерального Секретаріату Володимира Винниченка щодо принципів формування українського війська, подав у відставку і вийшов з уряду. Це була чи не перша політична відставка в українській політиці у ХХ ст.

У травні 1919 р. очолив Директорію УНР. У важких внутрішніх і зовнішніх умовах керував збройною боротьбою проти російських більшовицьких і білогвардійських військ. Робив усе можливе, аби запобігти єврейським погромам.

Енергія та наполегливість Петлюри визначили його безперечний авторитет як лідера українського національного руху й після поразки Української революції 1917 – 1921 рр. Слово "петлюрівщина" на довгий час стало вживатися на означення боротьби за незалежну Україну.

Постать Симона Петлюри викликала острах у комуністичного режиму. 25 травня 1926 р. у Парижі його розстріляв більшовицький агент С. Шварцбард.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.