АНОНС: У Києві відкриється виставка до 125-річчя Євгена Коновальця

14 червня у Національному музеї історії України відкриється виставка до 125 річниці з дня народження Євгена Коновальця – засновника Організації українських націоналістів, одного з визначних борців за незалежність України.

На виставці будуть представлені оригінальні особисті речі Євгена Коновальця та його посмертна маска. Інформаційні стенди ознайомлять з біографією Євгена Коновальця.

Участь у відкритті виставки візьмуть: Віце-прем’єр міністр України Павло Розенко, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, Генеральний Директор Національного музею історії України – Тетяна Сосновська, завідувач відділу НМІУ Музей Української ревоюції 1917 – 1921 років – Олександр Кучерук.

Історична довідка:

Євген Коновалець – одна і найвидатніших постатей української історії ХХ ст., творець і командир найбоєздатнішої військової частини Армії УНР – корпусу Січових стрільців, очільник Української військової організації та голова Організації українських націоналістів.

Є. Коновалець народився 14 червня 1891 р. у Зашкові біля Львова. У 1914 р. був мобілізований офіцером до австро-угорської армії. У боях на горі Маківці у червні 1915 р. потрапив до російського полону.

Після початку революції 1917 р. Є. Коновалець долучився до створення українських військових сил – формації Січових стрільців, основу яких склали галичани та буковинці.

Після поразки Української революції 1917 – 1921 рр Є. Коновалець із колишніх офіцерів Армії УНР та Української Галицької Армії на

західноукраїнських землях, що перебували у складі Польщі, сформував підпільну Українську військову організацію. Яка мала на меті продовжувати боротьбу з окупантами. У 1929 р. він став одним із засновників та очолив Організацію українських націоналістів. Не маючи змоги нейтралізувати небезпечного опонента, Кремль, руками свого агента Павла Судоплатова знищив Євгена Коновальця в Роттердамі 23 травня 1938 р.

125-та річниця з дня народження Євгена Коновальця відзначається на державному рівні у відповідності до Постанови Верховної Ради України від 25.11.2015 "Про відзначення 125-річчя з дня народження Євгена Коновальця" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 "Про утворення Організаційного комітету та затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 125-річчя від дня народження Євгена Коновальця".

14 червня 2016 року, о 14.00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід вільний.

Виставка організована за участі: Міністерства культури України, Національного музею історії України – Музей української революції 1917-1921 рр., Фундації ім. Олега Ольжича, Українського інституту національної пам’яті.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.