Книгу, яка руйнує міфи про Другу світову війну, презентують у Києві

Через 70 років після завершення Другої світової війни ми все ще перебуваємо у полоні міфів, табу й пропаганди. Напередодні відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом Український інститут національної пам'яті разом із видавництвом "Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля" презентують книгу, що спростовує чимало таких міфів.

"Війна і міф. Невідома Друга світова" зібрала в собі 50 сюжетів від 15 авторів, що досліджували та опрацьовували розсекречені документи та білі плями нашої історії.

У Книгарня Є книгу представлять читацькій аудиторії її автори: Володимир В`ятрович, Сергій Громенко, Максим Майоров, Сергій Рябенко, Вікторія Яременко, Ігор Бігун.

 

"Міфи про війну колишню стали зброєю у війні теперішній. Тому їх розвінчання важливе, щоб зрозуміти, як було насправді, побачити справжнє обличчя однієї з найбільших трагедій у нашій історії" – каже співавтор і редактор, Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"Книжка "Війна і міф" може "розмінувати" кілька десятів міфів про Другу світову війну, що існують у пострадянській колективній пам'яті та були побудовані на фальсифікаціях, маніпуляціях або замовчуванні фактів" – додає співавтор і редактор Олександр Зінченко. 

"Війна і міф. Невідома Друга світова" є спільним проектом Українського інституту національної пам'яті та видавництва "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" за участі Центр Досліджень Визвольного РухуЕлектронний архів Українського визвольного руху, "Історичної правди", просвітницького проектуLikбез. Історичний Фронт.

Четвер, 5 травня, 18:30

Місце: книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, станція метро "Золоті ворота"

Вхід вільний.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.