АНОНС: "Топонімія Голодомору" - дискусія про радянський простір безпам'ятства

31 травня в Києві відбудеться дискусія на тему "Топонімія Голодомору: як формувався/трансформується совєтський символічний простір безпам'ятства".

Назви вулиць, проспектів, провулків, майданів, крім орієнтаційної, виконують і символотворчу роль, формують духовний ландшафт
суспільства. В 13-ти містах новітньої України існували/досі існують вулиці Павлика Морозова - міфічного образу сталінської епохи, "піонера-героя" з села Герасимовки Свердловської області РСФСР, який видав владі батька-"куркуля" і пав жертвою "куркульського
терору".

Яку історичну і смислову інформацію несе сьогодні назва вулиці Павлика Морозова, чи вписується цей топонім в світоглядні орієнтації сучасного українського суспільства?

У фокусі обговорення: 

- питання топоніми як носії інформації (географічної/топонімічної, історичної, соціокультурної).
"колонізація" символічного простору в умовах тоталітарного режиму;

- совєтські топонімічна політика і моделі "рішення" травматичного минулого: замовчування, стирання пам'яті про Голод 1932-1933 рр., витіснення трагічного героїчним;

- парадокси "доби відлиги" в совєтській Україні: увічнення імен реабілітованих жертв сталінських репресій - співучасників злочину Голодомору;

- вулиці колективізації, комуни, радгоспні і колгоспні у творенні совєтської інфраструктури колективної пам'яті;

проблеми переозначення символічного простору сучасної України крізь призму деконструкції тоталітарної та імперської традицій.


Запрошені експерти:

Петро Долганов (Рівненський державний гуманітарний університет, Україна),

Валентина Єременко (Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій, Україна), Богдан Короленко (Український інститут національної пам 'яті).

 



Дискусія відбуватиметься в рамках чергового засідання програми "Seminarium".

Вівторок, 31 травня, 15.00

Місце:
Інститут історії НАН України, конференц-зала, ауд. 615 (м. Київ, вул. Грушевського, 4)

Організатори: Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) та Інститут історії НАН України.

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.