АНОНС: У Києві чеські та польські фахівці поділяться досвідом доступу до комуністичних архівів

У Києві відбудеться круглий стіл "Архіви комуністичних спецслужб. Центральноєвропейський досвід та практика" за участі польських і чеських фахівців.

Початок 1990­-х років минулого століття став переломним для країн Центрально-­Східної Європи. Один за одним валилися комуністичні режими.

Забезпечення відкритого доступу до архівів комуністичних спецслужб стало важливою передумовою незворотності процесів демократизації.

Законодавство та інституції, практичний досвід створення архівних установ, що перебрали до себе архіви комуністичних спецслужб, сучасний стан та перспективи в майбутньому — саме про схожі та відмінні риси Польщі, Чехії та України буде обговорюватися на міжнародному круглому столі 23 травня в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка.

Окрема сесія буде присвячена особливостям фондів та архівних документів, що зараз зберігаються в архівах колишніх спецслужб.

Участь у круглому столі візьмуть:

Рафал Леськевич – директор Бюро з надання доступу та архівації документів Інституту національної памʼяті (Польща) та

Павел Жачек – колишній директор Інституту досліджень тоталітарних режимів (Чехія).

Українським досвідом ділитимуться Андрій Когут і Володимир Бірчак (Архів СБУ).

До заходу запрошуються архівісти, історики, генеологи та всі охочі, кому цікава практика європейських держав у питанні доступу до архівів комуністичних правоохоронних органів і спецслужб.

Для участі прохання зареєструватися в онлайн-формі. Подія на "Фейсбуці" - тут.

23 травня, понеділок, з 14:00 до 17:30 

Місце:  Київ, вул. Володимирська, 60, зала засідань Вченої ради Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.


Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.