15 травня під Києвом ушанують жертв політичних репресій

У неділю, 15 травня 2016 року, об 10.00, на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» (пр-т Броварський у Дніпровському р-ні Києва) відбудуться вшанування до Дня пам’яті жертв політичних репресій.

Участь у пам’ятних заходах візьмуть Президент України, керівництво уряду та парламенту, духовенство й громадськість. Український інститут національної пам’яті представить фотодокументальну виставку "Биківня – територія пам’яті". 

На околиці Києва, у Биківнянському лісі, знайшли свій останній спочинок письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших жертв сталінського "Великого терору" 1937-1938 років.

Під час вшанувань заплановані виступи керівництва держави, покладання вінків і квітів до Міжнародного меморіалу жертвам тоталітаризму 1937-1941 років, панахида, громадський мітинг-реквієм.

Програма заходів:

10.00 – офіційна церемонія вшанування пам’яті жертв політичних репресій вищим керівництвом держави;

10.40 – молитва за невинно убієнними, опісля – громадські вшанування.

З 8.00 до 15.00 від станції метро Лісова автобуси підвозитимуть охочих вшанувати пам’ять жертв політичних репресій до заповідника. 

Також з 8.00 до 15.00 автобуси перевозитимуть учасників громадських вшанувань територією заповідника. При вході на територію будуть встановлені рамки-металошукачі. У зв’язку з цим просимо прибути заздалегідь.

Вшанування до Дня пам’яті жертв політичних репресій відбудуться за сприяння Українського інституту національної пам’яті.

У рамках пам’ятних заходів на території заповідника проходитиме фотодокументальна виставка "Биківня – територія пам’яті". Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" та Українського інституту національної пам’яті.

12 банерів розповідають про розгортання і перебіг "Великого терору" в Україні, "територію смерті" – місця масових розстрілів у Києві, історії жертв та їхніх вбивць, а ще – про нелегкий шлях повернення історичної пам’яті про Биківнянський злочин. Експозиція містить унікальні документи й фото з українських архівів.

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні почала офіційний відлік своєї діяльності навесні 1937 року. 20 березня того року Президія Київської міської ради ухвалила рішення про відвід та відмежування земельної ділянки "для спецпотреб" у 19, 20 кварталах Биківнянського лісу.

Упродовж 1937-1941 років вантажівки майже щоночі привозили тіла розстріляних у київських в’язницях НКВС для таємного поховання у Биківнянському лісі. У заздалегідь підготовлені ями скидали навалом тіла жертв, які присипались вапном та засипались ґрунтом. Останній спочинок тут знайшли, за різними оцінками, від 15 до понад 100 тис. осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних переважно в позасудовому порядку органами НКВС у Києві.

Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року "Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років" в Україні встановлено День пам'яті жертв політичних репресій, який відзначається щороку у третю травня.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.