До 92-річчя підпільниці ОУН публікують документи з її кримінальної справи

Документи про підпільницю ОУН «Орисю» — Олену Андрущак — публікують в Електронному архіві визвольного руху. Цьогоріч 6 квітня їй виповнилося 92 роки.

 Олена Андрущак

"Орися" вісім років перебувала в заслання. підпіллі ОУН, а потім радянські спецслужби її заарештували та відправили на заслання.

Про те, що Олена Андрущак — та сама підпільниця "Орися", на згадки про яку історики та архівісти неодноразово натрапляли в різних документах, довідалися лише влітку минулого року.

Тоді бідон з документами референтури Служби безпеки ОУН Сокальської округи відкопали на Жовківщині (Львівська область), де і виявили автобіографію Олени Андрущак з підписом "Орися".

"В бідоні з документами наші історики виявили автобіографії 70-ти учасників та учасниць українського підпілля, підписані псевдо.

Майже усіх вдалося ідентифікувати, з яких лише Олена Андрущак, на щастя, досі жива і сьогодні святкує 92-річчя",

 — розповідає керівник архіву Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.

Опублікована колекція містить 42 документи з архівно-кримінальної та контрольно-наглядової справ, заведених на Олену Андрущак, з Архіву управління СБУ у Львівській області, а також її автобіографію з відкопаного на Жовківщині архіву.

Тут можна знайти, наприклад, акти з обшуків дому підпільниці, вирок суду від 10 березня 1952 року, довідка в справі вивезення її в східні області СССР та інші документи.

Переглянути колекцію документів можна на сайті Е-архіву за посиланням.
фото з кримінальної справи 

Олена Андрущак вступила в Організацію українських націоналістів у 1941 році, коли їй було 17 років.

У 1952 році їй присудили 25 років таборів, з яких вона відсиділа п’ять — у Норильську Красноярського краю Росії була підсобником на будівництві, в Мордовії — швеєю.

Була учасницею Норильського повстання. Як відомо повстання, що тоді сколихнули ГУЛАГ, врешті, призвели до його ліквідації.  Зараз жінка проживає в селі Сілець Сокальського району на Львівщині.

 Олена Андрущак у наші дні
Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23231 документу.

Місія проекту — робити минуле доступним.

І. Б.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.