Музей Майдану може нарешті отримати статус національного

Уряд зробив крок до зняття бюрократичних перпон у розвитку новоствореного Музею Майдану — “Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності”. На черзі — Указ Президента.

Про це Історичній правді повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

25 березня 2016 року під головуванням Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка відбулося засідання Кабінету Міністрів України, на якому члени Уряду звернулися до Президента з клопотанням надати "Меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності" статус національного.

Річ у тім, що відповідний статус надається Указом Президента України.

Як відомо Музей Майдану у формі "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності" створено на підтримку громадських ініціатив і віднесено до сфери управління Українського інституту національної пам’яті.

Втім без статусу національного Музей не може використовувати державне фінансування. Тож відтепер команда установи очікує на Указ Президента, який зніме цю бюрократичну перепону. 

"Надання Музею Майдану статусу національного не лише вирішує низку бюрократичних проблем із забезпеченням подальшої його діяльності, а встановлює комплексність і масштабність завдань, які стоять перед ним, рівень його майбутньої експозиції та культурно-освітніх програм, фундаментальність наукових досліджень", —  каже Ігор Пошивайло, який із січня цього року є директором "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні".

Тим часом залишаються невирішеними виділення приміщення для розміщення експозиції Музею Майдану, працівників та фондів, реалізації науких і культурно-освітніх програм.

Як відомо, ініціатива Музей Майдану започаткована групою активістів іще в січні 2014 року. Відтоді зібрано майже дві тисячі артефактів, серед яких зокрема і "Йолка", документів та усних свідчень.

Ініціативу підтримав Український інститут національної пам’яті, співробітники якого доєдналися до розробки концепції Музею Майдану та збереження артефактів Майдану, а також започаткували проект "Майдан: усна історія".

Нагадаємо, що на сайті Українського інституту національної пам’яті можна оглянути віртуальну мультимедійну виставку "Майдан: від незалежності до свободи".  

І. Б.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.