Семінар "Чоловіки, жінки і насильство в ОУН і УПА у 1940-1950-х роках" відбудеться у Львові

В Українському Католицькому університеті у Львові проведуть науковий семінар на тему гендерних стосунків у підпіллі ОУН і УПА.

"В лавах ОУН борються за…. повну рівність жінки і чоловіка у всіх громадських правах та обов’язках, за вільний доступ жінки до всіх шкіл, до всіх професій… " (з матеріалів ІІІ-го Надзвичайного Великого Збору ОУН, 1943 р.).

Чи були повсякденні практики в ОУН релевантними офіційному дискурсу? Чи існувало гендерне насильство в підпіллі ОУН та УПА? 

Під час науково-методичного семінару буде розглянуто такі питання:

- (не)позитивна дискримінація жінок в ОУН і УПА: причини і прояви;

- домашнє насильство у сім’ях учасників/ць підпілля та УПА;

- "усунути не можна залишити": способи легітимації вбивства жінок;

- вразливість жіночого тіла і контроль над ним;

- "небезпечне кохання": долі "винних" у горизонтальній колаборації;

- злочин і кара: сексуальне насильство над жінками;

- жіночі стратегїї подолання віктимності. 

Доповідачка: Марта Гавришко, кандидат історичних наук, молодша наукова співробітниця, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху

Дискутант: Олександр Зайцев, доктор історичних наук, професор кафедри нової і новітньої історії України, Український католицький університет

31 березня, четвер, 16:15.

Місце: м. Львів, вул. Козельницька 2а, академічний корпус Гуманітарного факультету Українського Католицького університету (УКУ), 424 ауд. (семінарська кімната).

Організатор: кафедра нової і новітньої історії України УКУ.

І. Б.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.