Семінар "Чоловіки, жінки і насильство в ОУН і УПА у 1940-1950-х роках" відбудеться у Львові

В Українському Католицькому університеті у Львові проведуть науковий семінар на тему гендерних стосунків у підпіллі ОУН і УПА.

"В лавах ОУН борються за…. повну рівність жінки і чоловіка у всіх громадських правах та обов’язках, за вільний доступ жінки до всіх шкіл, до всіх професій… " (з матеріалів ІІІ-го Надзвичайного Великого Збору ОУН, 1943 р.).

Чи були повсякденні практики в ОУН релевантними офіційному дискурсу? Чи існувало гендерне насильство в підпіллі ОУН та УПА? 

Під час науково-методичного семінару буде розглянуто такі питання:

- (не)позитивна дискримінація жінок в ОУН і УПА: причини і прояви;

- домашнє насильство у сім’ях учасників/ць підпілля та УПА;

- "усунути не можна залишити": способи легітимації вбивства жінок;

- вразливість жіночого тіла і контроль над ним;

- "небезпечне кохання": долі "винних" у горизонтальній колаборації;

- злочин і кара: сексуальне насильство над жінками;

- жіночі стратегїї подолання віктимності. 

Доповідачка: Марта Гавришко, кандидат історичних наук, молодша наукова співробітниця, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху

Дискутант: Олександр Зайцев, доктор історичних наук, професор кафедри нової і новітньої історії України, Український католицький університет

31 березня, четвер, 16:15.

Місце: м. Львів, вул. Козельницька 2а, академічний корпус Гуманітарного факультету Українського Католицького університету (УКУ), 424 ауд. (семінарська кімната).

Організатор: кафедра нової і новітньої історії України УКУ.

І. Б.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.