У Кличка не проти перейменувати Московський проспект на Бандери

Комісія з питань найменувань при міському голові Києва підтримала низку пропозицій Українського інституту національної пам’яті щодо перейменувань об’єктів столичної топоніміки.

Про це повідомила прес-служба УІНП.

Анонсовано наступні перейменування:

- замість проспекту Московського в Оболонському та Подільському районах столиці - проспект Степана Бандери;
- замість проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах - проспект Романа Шухевича;

Три вулиці в центрі міста будуть перейменовані на честь генералів Армії УНР:

- замість вулиці Кутузова у Печерському районі - вулиця Генерала Алмазова;
- замість вулиці Ванди Василевської в Шевченківському районі - вулиця Всеволода Змієнка;
- замість вулиці Суворова в Печерському районі - вулиця Михайла Омеляновича-Павленка.

Тепер за це рішення має проголосувати Київрада.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.