В Києві відкрилася виставка про українське жіноцтво за кордоном

У Київському міському будинку учителя відкрилася документальна виставка "Українське жіноцтво за кордоном".

В експозиції представлені документи Центрального державного архіву зарубіжної україніки, що  інформують про активну громадську, культурно-освітню та соціально-харитативну діяльність українського жіноцтва за кордоном.

Виставка розкриває долі таких яскравих представниць українського жіноцтва за кордоном, як Софія Русова, Ольга Басараб, Наталія Полонська-Василенко, Валерія О’Коннор-Вілінська, Зінаїда Вітвицька, Наталія Пазуняк, Олександра Сулима-Бойко, Стефанія Савчук, Марія Квітковська, Лідія Бурачинська та інших.

Організація державного відродження України під час маніфестації, організованої до тижня поневолених націй, 1978 р.

Відвідувачі отримають можливість ознайомитися з невідомими широкому загалу документами 16-и українських жіночих організацій, що діяли у 9-х державах на 4-х континентах світу.

Серед них Український жіночий союз в Чехословаччині, Союз українок-емігранток у Польщі, Союз українок Франції, Об’єднання українських жінок в Німеччині, Товариство українських жінок ім. Олени Теліги в Англії, Український Золотий Хрест (США), Союз українок Америки, Організація українок Канади ім. Ольги Басараб, Ліга українських католицьких жінок Канади, Комітет українок Канади, Об’єднання жінок ліги визволення України (Канада), Організація українок "Відродження" в Аргентині, Союз українок в Австралії, а також Світова федерація українських жіночих організацій.

Вхід вільний. Виставка триватиме до 31 березня 2016 р.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.