Спецпроект

У Варшаві відбулося друге засідання Українсько-польського форуму істориків

Українські та польські науковці продовжують діалог щодо конфліктних питань спільного минулого періоду Другої світової війни.

14-15 березня у Польщі відбулося друге засідання Українсько-польського форуму істориків. Засідання у Варшаві присвятили питанням діяльності українського та польського підпілля на теренах сучасної Західної України в роки Другої світової війни. Про це Історичній Правді повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

Співорганізаторами Форуму є Український інститут національної пам'яті та польський Інститут національної пам'яті (Instytut Pamięci Narodowej). Нагадаємо, що з ініціативи інститутів торік після багаторічної перерви відновлено діалог істориків України та Польщі щодо складних питань спільного минулого.

 Голова УНІП Володимир В'ятрович передає документи з архіву СБУ Голові ІНП Польщі Лукашу Камінському 

На другому засіданні Форуму проаналізовано діяльність українського та польського національних підпільних рухів на теренах сучасної Західної Україні у 1939—1945 рр. Співдоповідачами виступили проф. Гжегож Мазур та проф. Ігор Ільюшин, проф. Іван Патриляк та проф. Гжегож Мотика.

Представники Українського інституту національної пам’яті передали польським колегам копії 10 томів справи з Архіву СБУ про польського підпільника 1940-х Вацлава Капісто. Ці матеріали нещодавно були віднайдені працівниками УІНП, після того, як в Україні відклали встановлення пам`ятної дошки В.Капісто, адже виникла потреба докладно вивчити його біографію.

 Засідання Українсько-польського форуму, Варшава, березень 2016 року

Гості з України задекларували, що цей жест сприяє відкритості, взаємоповазі й науковій ретельності в польсько-українському діалозі навколо минулого.

З польського боку в засіданні брали участь: проф. Гжегож Грицюк, проф. Гжегож Мазур, проф. Гжегож Мотика, проф. Ян Пісулінський, проф. Вальдемар Резмер, д-р Маріуш Зайончковський, секретар - д-р Дорота Левша. Крім того, під час засідань був присутній директор офісу Голови Інституту національної пам’яті Польщі д-р Кшиштоф Персак.

Учасники української частини Форуму: проф. Юрій Шаповал, проф. Іван Патриляк, проф. Ігор Ільюшин, проф. Леонід Зашкільняк, проф. Богдан Гудь, к.і.н. Володимир В’ятрович, секретар - к.і.н. Олена Гуменюк. Крім того — радник голови Українського інститут національної пам’яті Олександр Зінченко.

Наступне засідання Українсько-польського форуму істориків відбудеться в жовтні 2016 р. у Києві.

І. Б.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.