Спецпроект

У Варшаві відбулося друге засідання Українсько-польського форуму істориків

Українські та польські науковці продовжують діалог щодо конфліктних питань спільного минулого періоду Другої світової війни.

14-15 березня у Польщі відбулося друге засідання Українсько-польського форуму істориків. Засідання у Варшаві присвятили питанням діяльності українського та польського підпілля на теренах сучасної Західної України в роки Другої світової війни. Про це Історичній Правді повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

Співорганізаторами Форуму є Український інститут національної пам'яті та польський Інститут національної пам'яті (Instytut Pamięci Narodowej). Нагадаємо, що з ініціативи інститутів торік після багаторічної перерви відновлено діалог істориків України та Польщі щодо складних питань спільного минулого.

 Голова УНІП Володимир В'ятрович передає документи з архіву СБУ Голові ІНП Польщі Лукашу Камінському 

На другому засіданні Форуму проаналізовано діяльність українського та польського національних підпільних рухів на теренах сучасної Західної Україні у 1939—1945 рр. Співдоповідачами виступили проф. Гжегож Мазур та проф. Ігор Ільюшин, проф. Іван Патриляк та проф. Гжегож Мотика.

Представники Українського інституту національної пам’яті передали польським колегам копії 10 томів справи з Архіву СБУ про польського підпільника 1940-х Вацлава Капісто. Ці матеріали нещодавно були віднайдені працівниками УІНП, після того, як в Україні відклали встановлення пам`ятної дошки В.Капісто, адже виникла потреба докладно вивчити його біографію.

 Засідання Українсько-польського форуму, Варшава, березень 2016 року

Гості з України задекларували, що цей жест сприяє відкритості, взаємоповазі й науковій ретельності в польсько-українському діалозі навколо минулого.

З польського боку в засіданні брали участь: проф. Гжегож Грицюк, проф. Гжегож Мазур, проф. Гжегож Мотика, проф. Ян Пісулінський, проф. Вальдемар Резмер, д-р Маріуш Зайончковський, секретар - д-р Дорота Левша. Крім того, під час засідань був присутній директор офісу Голови Інституту національної пам’яті Польщі д-р Кшиштоф Персак.

Учасники української частини Форуму: проф. Юрій Шаповал, проф. Іван Патриляк, проф. Ігор Ільюшин, проф. Леонід Зашкільняк, проф. Богдан Гудь, к.і.н. Володимир В’ятрович, секретар - к.і.н. Олена Гуменюк. Крім того — радник голови Українського інститут національної пам’яті Олександр Зінченко.

Наступне засідання Українсько-польського форуму істориків відбудеться в жовтні 2016 р. у Києві.

І. Б.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.