Спецпроект

У Варшаві відбулося друге засідання Українсько-польського форуму істориків

Українські та польські науковці продовжують діалог щодо конфліктних питань спільного минулого періоду Другої світової війни.

14-15 березня у Польщі відбулося друге засідання Українсько-польського форуму істориків. Засідання у Варшаві присвятили питанням діяльності українського та польського підпілля на теренах сучасної Західної України в роки Другої світової війни. Про це Історичній Правді повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

Співорганізаторами Форуму є Український інститут національної пам'яті та польський Інститут національної пам'яті (Instytut Pamięci Narodowej). Нагадаємо, що з ініціативи інститутів торік після багаторічної перерви відновлено діалог істориків України та Польщі щодо складних питань спільного минулого.

 Голова УНІП Володимир В'ятрович передає документи з архіву СБУ Голові ІНП Польщі Лукашу Камінському 

На другому засіданні Форуму проаналізовано діяльність українського та польського національних підпільних рухів на теренах сучасної Західної Україні у 1939—1945 рр. Співдоповідачами виступили проф. Гжегож Мазур та проф. Ігор Ільюшин, проф. Іван Патриляк та проф. Гжегож Мотика.

Представники Українського інституту національної пам’яті передали польським колегам копії 10 томів справи з Архіву СБУ про польського підпільника 1940-х Вацлава Капісто. Ці матеріали нещодавно були віднайдені працівниками УІНП, після того, як в Україні відклали встановлення пам`ятної дошки В.Капісто, адже виникла потреба докладно вивчити його біографію.

 Засідання Українсько-польського форуму, Варшава, березень 2016 року

Гості з України задекларували, що цей жест сприяє відкритості, взаємоповазі й науковій ретельності в польсько-українському діалозі навколо минулого.

З польського боку в засіданні брали участь: проф. Гжегож Грицюк, проф. Гжегож Мазур, проф. Гжегож Мотика, проф. Ян Пісулінський, проф. Вальдемар Резмер, д-р Маріуш Зайончковський, секретар - д-р Дорота Левша. Крім того, під час засідань був присутній директор офісу Голови Інституту національної пам’яті Польщі д-р Кшиштоф Персак.

Учасники української частини Форуму: проф. Юрій Шаповал, проф. Іван Патриляк, проф. Ігор Ільюшин, проф. Леонід Зашкільняк, проф. Богдан Гудь, к.і.н. Володимир В’ятрович, секретар - к.і.н. Олена Гуменюк. Крім того — радник голови Українського інститут національної пам’яті Олександр Зінченко.

Наступне засідання Українсько-польського форуму істориків відбудеться в жовтні 2016 р. у Києві.

І. Б.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.