У Києві перейменували 79 вулиць із радянськими назвами

Міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про перейменування 79 вулиць столиці, які мали комуністичні назви.

Про це повідомляє офіційний сайт КМДА.

Відниці в Києві будуть вулиці й провулки названі на честь діячів ОУН і УПА, Української революції 1917-1921 років, козацьких полководців, українських істориків, письменників, церковних діячів тощо. 

Наприклад, провулок Будьонного Перший на Дарниці називатиметься провулком Василя Кука - генерал-хорунжого УПА, останнього керівника антирадянського збройного опору в Україні.

Провулок Миколи Островського перейменовано на честь Ярослава Хомова ("Лімницького") - одного з керівників бандерівського підпілля в окупованому Києві, якого стратили нацисти. 

Замість провулку Щербакова буде провулок Всеволода Петріва - генерал-хорунжого Армії УНР. Увічненими стали ще двоє військовиків Армії УНР - генерал Марко Безручко і полковник Василь Вишиваний.

Крім того, з'явилися вулиці названі на честь крутянців - Володимира Наумовича (за іронією долі - колишня Володимира Антонова-Овсієнка, чиї війська наступали на Крути) і Володимира Шульгина (екс-Івана Федька).

Вулицю Колективізації на Солом'янці переназвали на честь визначного американсько-українського дослідника Голодомору Джеймса Мейса.

Діячі української церкви віднині будуть предсталені в київській топоніміці іменами Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, Патріарха УПЦ (КП) Володимира Романюка, Патріарха УАПЦ Мстислава Скрипника, митрополита УПЦ (МП) Володимира Сабодана.

Значну частину радянських назв перейменували на честь подвижників української культури: поета і петлюрівського підпільника Григорія Чупринки, неокласиків братів ЗеровихМихайла Драй-Хмари і Юрія Клена, поета-націоналіста Євгена Маланюка, видатного дитячого письменника Всеволода Нестайка, поета і дисидента Івана Світличного, композитора та історика Гната Хоткевича тощо.

Повний список перейменувань можна переглянути на сайті КМДА.

Нагадаємо, нещодавно в Чернігові надали нові назви 59 вулицям

Київська влада розглядає варіант перейменувати Московський проспект на проспект Бандери.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.