У Києві згадають про повстання в Лук'янівській тюрмі 1923 року

До річниці повстання в Лук’янівській в’язниці 9 лютого 1923 року відбудеться вечір пам’яті героїв Холодного Яру, отаманів Київщини та Січових стрільців.

Про це ІП повідомили в історичному клубі "Холодний Яр".

Нагадаємо, вранці 9 лютого 1923 р. в Лук’янівській в’язниці м. Києва засуджені до розстрілу українські козаки і старшини заволоділи револьвером охоронця, захопили рушниці та набої в канцелярії тюрми і підняли повстання.

В ході відчайдушного чотиригодинного бою загинуло 38 повстанців. Ось імена 14 з них:

- отамани Холодного Яру і Чорного лісу Ларіон Загородній, Мефодій Голик-Залізняк, Юрій Дроботковський (він же Чорнота), Денис Гупало, Сергій Захаров;

- отаман Київщини Гайовий (він же Іван Грисюк із с. Дорогинки), його помічник Михайло Куценко, старшина Армії УНР і "найвідданіший козак" Гайового Григорій Олійник;

- командир 2-го Синього полку 1-ї Синьої дивізії Кость Здобудь-Воля з Кубані;

- козаки-холодноярці Олексій Добровольський і Корній Черкас, Іван Ляшенко, підпільник мережі отамана Чорного Ворона (Платона Черненка) з Криворіжжя, а також хлопці з Галичини – сотники корпусу Січових стрільців Армії УНР Микола Опока і Михайло Турок.

Час і місце заходу: 9 лютого 2016 року о 19:00. Київ, міський будинок учителя (вул. Володимирська, 57).

Під час вечора історик Роман Коваль розповість про Лук'янівське повстання.

Організатор заходу - Інститут українознавства. Анонсована участь політиків і музикантів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.