Видано книгу про війни Росії проти України

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАНУ та Київська православна богословська академія УПЦ КП презентують нове науково-популярне видання
"Братня" навала. Війни Росії проти України ХІІ–ХХІ ст".

Презентація відбудеться 5 лютого 2016 р. у Київській православній богословській академії (вул. Трьохсвятительська, 8, актова зала) о 12 годині.

400 примірників книги під час презентації буде вручено військовим капеланам для подальшого безкоштовного передання у частини Збройних сил України та Національної Гвардії України, які перебувають на фронті.

Книга ""Братня" навала. Війни Росії проти України ХІІ–ХХІ ст." підготовлена низкою українських істориків – Віктором Брехуненком, Володимиром Ковальчуком, Михайлом Ковальчуком та Вячеславом Корнієнком, призначена для широкого кола читачів.

Праця на 248 сторінках відстежує багатовікове збройне протистояння українського світу російській експансії, яка своїми коріннями сягає середини XII ст. – пограбування та руйнування Києва військами князя Андрія Суздальського, зазначають автори.

Вітчизняна війна за незалежність, яка розпочалася в лютому 2014 р. у відповідь на агресію Москви, щільно вписана в контекст попередніх війн українців проти її загарбницьких планів.

Простежено перегуки між підходами В. Путіна до війни з Україною та стратегіями російських еліт XV–ХХ ст. Показано, що сучасна війна – це не виняткове явище в російсько-українських стосунках, а логічне продовження магістральної канви.

На матеріалі майже дев’яти століть автори широко продемонстрували, що головний зміст російсько-українських взаємин немає нічого спільного з пропагандистськими мантрами про "спільну історичну долю", "братерські стосунки" чи нібито належність до "одного народу".

Ставлення Москви щодо України завжди було дуже послідовним у своїй меті – загарбати українські землі та асимілювати українців, наголошують автори.

У книзі розлого показано, що ключові складові сучасної російсько-української війни мали своїх прямих генетичних передників в минулому: гібридна та інформаційна війни, ставка Москви на "п’яту колону", риторика про захист "русского міра", спроба видати вторгнення за внутрішній конфлікт тощо.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.