В РОСІЇ ЗАХВИЛЮВАЛИСЯ, ЩО РФ ПЕРЕЙМЕНУЮТЬ НА МОСКОВІЮ

"Депутати від Радикальної партії зареєстрували у Верховній Pаді законопроект, що забороняє називати РФ Росією, а замість цього вводить для неї назву "Московія".

Така новина з'явилася у стрічці інформаційної агенції ТАСС, повідомляє Укрінформ.

Законопроект №2276а авторства Андрія Лозового та Оксани Корчинської з фракції Радикальної партії зареєстрований ще в липні 2015 року. Має бути розглянутий протягом четвертої сесії - до 15 липня 2016 року.

Документ пропонує розглядати найменування "Росія" як похідне від слова "Русь", що, на думку авторів, слід вважати "історичною назвою території України".

У зв'язку з цим депутати пропонують заборонити в офіційних документах, публічних виступах державних діячів тощо використання слова "Росія" як синоніму словосполучення "Російська Федерація".

До цього ТАСС з обуренням додає: "використання назви "Росія" як офіційної назви РФ називається ініціаторами законопроекту "одним з проявів недружньої "імперської політики" Російської Федерації стосовно України".

 

Видання зазначає, що в Москві звернули увагу на законодавчу ініціативу "ляшківців" лише зараз, "через 10 місяців болісного очікування - перейменують, чи все ж обійдеться?"

Нагадаємо, в березні 2014 року депутат фракції ЛДПР в Держдумі РФ Міхаіл Дєґтярьов запропонував окупаційній владі Криму перейменувати півострів на Тавриду.

Восени 2010 року нардеп-"регіонал" Вадим Колесніченко [наразі перебуває в тавридській екзилі] зареєстрував у ВР проект закону, який в інтересах "феномену "русскости на пострадянському просторі" зрівнював поняття "російський" (дотичний до РФ) і "руський" (дотичний до історії України й Київської Русі).

Інші матеріали за темою МОСКОВСЬКА ДЕРЖАВА

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.