В Архангельську хочуть встановити Сталіна поруч із жертвами репресій

В Архангельську (РФ) місцева влада планує встановити пам'ятник радянському диктатору і комуністичному вождю Йосипу Сталіну в Ломоносовському міському парку, де розташований пам'ятник жертвам політичних репресій "Соловецький камінь".

За спорудження пам'ятника висловився мер міста Іґорь Ґодзіш, повідомляє rufabula.

"Якщо городяни вважають, що такий пам'ятник потрібен, то не можна все звести до погруддя вождя, - зазначив мер. - Монумент потрібно обговорювати з громадськістю, з залученням художників, скульпторів та архітекторів".

Раніше ініціативна група заявила про намір встановити в Архангельську пам'ятник Сталіну. Пізніше архангелогородці стали збирати підписи проти зведення меморіалу.

"Градоначальник підтримує ідею встановлення пам'ятника," - повідомило джерело в міській мерії.

"Німці поставили пам'ятник Гітлеру в Дахау. Ой, переплутав. Мер Архангельська схвалив встановлення пам'ятника Сталіну в парку жертвам репресій," - прокоментував новину один із читачів.

Нагадаємо, у грудні 2015 року в Пензі (Росія) відкрили "Сталінський культурний центр", який займеться "вивченням і модернізацією досвіду побудови соціалізму" в СРСР.

У червні 2014 року міністерство культури РФ визнало програму "Про увічнення пам'яті жертв політичних репресій", підготовка якої ведеться з 2011 року, недоцільною.

Тоді ж російські чиновники розпочали ліквідацію Меморіального музею історії політичних репресій "Перм-36", який є одним із найвідоміших пам'ятних місць жертв ГУЛАГу. Саме в цьому таборі катувався і помер Василь Стус (1985), звідти ж пішли на смерть ще троє політв'язнів-членів Української Гельсінської групи - Олекса Тихий (1984), Юрій Литвин (1984), Валерій Марченко (1984).

У червні 2013 року повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника з історії для російських шкіл уникають говорити про політичні репресії в СРСР. Постаті радянських лідерів планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили.

У 2012 в РФ почали розміщувати портрет і похвальну довідку про Сталіна на обкладинках учнівських зошитів.

Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.

Інші матеріали за темами СТАЛІНМОНУМЕНТИРОСІЯ

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.