В Архангельську хочуть встановити Сталіна поруч із жертвами репресій

В Архангельську (РФ) місцева влада планує встановити пам'ятник радянському диктатору і комуністичному вождю Йосипу Сталіну в Ломоносовському міському парку, де розташований пам'ятник жертвам політичних репресій "Соловецький камінь".

За спорудження пам'ятника висловився мер міста Іґорь Ґодзіш, повідомляє rufabula.

"Якщо городяни вважають, що такий пам'ятник потрібен, то не можна все звести до погруддя вождя, - зазначив мер. - Монумент потрібно обговорювати з громадськістю, з залученням художників, скульпторів та архітекторів".

Раніше ініціативна група заявила про намір встановити в Архангельську пам'ятник Сталіну. Пізніше архангелогородці стали збирати підписи проти зведення меморіалу.

"Градоначальник підтримує ідею встановлення пам'ятника," - повідомило джерело в міській мерії.

"Німці поставили пам'ятник Гітлеру в Дахау. Ой, переплутав. Мер Архангельська схвалив встановлення пам'ятника Сталіну в парку жертвам репресій," - прокоментував новину один із читачів.

Нагадаємо, у грудні 2015 року в Пензі (Росія) відкрили "Сталінський культурний центр", який займеться "вивченням і модернізацією досвіду побудови соціалізму" в СРСР.

У червні 2014 року міністерство культури РФ визнало програму "Про увічнення пам'яті жертв політичних репресій", підготовка якої ведеться з 2011 року, недоцільною.

Тоді ж російські чиновники розпочали ліквідацію Меморіального музею історії політичних репресій "Перм-36", який є одним із найвідоміших пам'ятних місць жертв ГУЛАГу. Саме в цьому таборі катувався і помер Василь Стус (1985), звідти ж пішли на смерть ще троє політв'язнів-членів Української Гельсінської групи - Олекса Тихий (1984), Юрій Литвин (1984), Валерій Марченко (1984).

У червні 2013 року повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника з історії для російських шкіл уникають говорити про політичні репресії в СРСР. Постаті радянських лідерів планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили.

У 2012 в РФ почали розміщувати портрет і похвальну довідку про Сталіна на обкладинках учнівських зошитів.

Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.

Інші матеріали за темами СТАЛІНМОНУМЕНТИРОСІЯ

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.