У Маріуполі перейменували 75 вулиць і площ

Міська рада Маріуполя проголосувала за перейменування 75 об'єктів маріупольської топоніміки.

Про це повідомяє офіційний сайт міськради.

Скажімо, вулиця 60-річчя СРСР перейменована на вулицю Михайла Грушевського, вулиця Жовтнева - на Успенську.

Проспект Леніна став проспектом Миру, вулиця Лепсе - Правобережною, вулиця Урицького - Пилипа Орлика.

Проспект Ілліча отримав ім'я екс-директора Маріупольського меткобмінату ім. Ілліча Володимира Бойка, вулиця 40-річчя Жовтня стала Героїчною.

Перейменування вулиць, чиї нові назви викликали розбіжності в думці містян, відклали до 21 лютого.

До того часу жителі міста можуть надати власні варіанти нових назв особисто або ж узяти участь в он-лайн голосуванні  на офіційному сайті міської ради.

Крім вулиць, перейменувано два міських райони: Жовтневий на Центральний та Орджонікідзевський на Лівобережний.

Повний перелік перейменованих об'єктів - за лінком.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.